Охарактеризуйте алгоритм планування та аналізу використання робочого часу.
Планування робочого часу передбачає розрахунок: планового кален-
дарного фонду робочого часу (Фк); планового номінального (максимально мож-
ливого) фонду робочого часу (Фн); планового корисного (ефективного) фонду
робочого часу (Феф).
Календарний фонд робочого часу за планований період (місяць, квартал, рік)
може бути розрахований у середньому на одного працівника (у людино-днях
або людино-годинах), на всю чисельність працівників, на окрему групу працючих.
Загальний календарний фонд робочого часу за підприємством визначається
за формулою
Фк = Дк *Чсоп (люд.-дн.)
Або Фк = Дк *Чсо *Тд п (люд.-дн.),
де Дк — кількість календарних днів у плановому періоді;
Чсоп — планова середньооблікова чис працівників у даному періоді, осіб;
Тд — середня встановлена тривалість 1 робочого дня у плановому періоді, год.
Календарний фонд робочого часу не враховує невиходи на роботу працівни-
ків у плановому періоді і слугує базою для обчислення номінального фонду.
Номінальний фонд робочого часу характеризує потенційну величину макси-
мально можливого для використання фонду робочого часу (крім вихідних та
святкових днів) і визначається за формулою
Фн = Фк-( Дс +Двих )*Чсо *Тд п
Або Фн = Фт +Дв *Чсо* Тд п
де Дс, Двих — кількість відповідно святкових та вихідних днів у план періоді;
Фт — табельний фонд робочого часу працівників у плановому періоді, люд.-дн.
або люд.-год.;
Дв — кількість днів чергових відпусток у плановому періоді.__
Корисний (ефективний) фонд робочого часу (Феф) менше від номінального
фонду робочого часу працівників на величину планованих невиходів на роботу
з різних причин (Дн):
Феф =Фн −Дн *Чсоп (люд.-дн.) (18.63)
Або Феф =Фн - Дн *Чсо *Тд п
де Дн — плановані невиходи на роботу, дн.
Аналіз використання робочого часу провадиться в такій послідовності:
вивчається структура загального фонду часу;
оцінюється рівень використання робочого часу;
вивчається розподіл витрат продуктивного часу за видами робіт;
виявляються резерви поліпшення використання робочого часу.
Обґрунтуйте можливість використання окремих методів визначення непродуктивних затрат робочого часу залежно від видів елементів цих затрат.
5) питому вагу непродуктивних затрат робочого часу в загальному балансі
робочого часу Kн.з.б:
6) питому вагу непродуктивних затрат робочого часу в активному фонді робочого часу Kн.з.а:
11) питому вагу окремих елементів непродуктивних затрат робочого часу в номінальному або активному фондах робочого часу
де Фн.зі — непродуктивні затрати робочого часу за і-м елементом
Охарактеризуйте структуру витрат на оплату праці, склад фонду основної та додаткової заробітної плати, перелік виплат, що не належать до фонду оплати праці, згідно з положеннями чинних нормативно-інструктивних матеріалів.
Оскільки заробітна плата працівників підприємств та організацій вхо-
дить до собівартості продукції (послуг) та справляє вплив на формування ціни
товару, то структура витрат на оплату праці, склад фонду основної та додаткової
заробітної плати, а також перелік виплат, що не належать до фонду оплати праці,
визначаються положеннями нормативно-інструктивних матеріалів.
Зокрема, до складу витрат на оплату праці входять1:
1. Виплати за окладами й тарифами — витрати на виплату основної заробітної
плати персоналу відповідно до системи оплати праці, чинної на підприємстві.
2. Премії та заохочення — витрати на виплату додаткової заробітної плати
(премії, заохочення тощо) персоналу відповідно до системи оплати праці, чин-
ної на підприємстві.
3. Компенсаційні виплати — витрати на гарантійні та компенсаційні випла-
ти персоналу, пов’язані з індексацією заробітної плати тощо в порядку і розмі-
рах, передбачених законодавством.
4. Оплата відпусток — витрати на оплату щорічних відпусток персоналу
підприємства або щомісячні відрахування на створення забезпечення майбутніх
виплат відпусток.
5. Оплата іншого невідпрацьованого часу — витрати на виплати персоналу
підприємства за невідпрацьований час, що передбачені законодавством.
6. Інші витрати на оплату праці, які визнаються елементами витрат на опла-
ту праці.
Склад фонду оплати праці визначається в частині основної та додаткової за-
робітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат
Визначте переваги та недоліки планування заробітної плати: за досягнутим рівнем базового фонду заробітної плати; на основі середньої заробітної плати; з використанням нормативного, поелементного та залишкового методів.
За досягнутим рівнем базового фонду заробітної плати плановий фонд заро-
бітної плати (ФЗПп) визначається на основі фонду заробітної плати базисного року, фактичного або очікуваного (ФЗПб); планованого коефіцієнта зростання обсягу виробництва (Kов); планованого скорочення (збільшення) чисельності працюючих (Еч) і досягнутого в базисному періоді рівня середньої заробітної плати (ЗП ) сб :
ФЗПп = ФЗПб *Kов ± Еч * ЗП ) сб (18.88)
Недолік даного методу планування ФЗП полягає в тому, що до планового
фонду заробітної плати переносяться всі нераціональні виплати заробітної пла-
ти, що мали місце в базисному періоді. Тому він не спрямовує трудовий колек-
тив підприємства та його структурних підрозділів на ефективне використання
живої праці, оскільки в даному разі за збільшення чисельності працюючих фонд
заробітної плати буде зростати. Тому даний метод доцільно застосовувати на
стадіях передпланової роботи для укрупненого розрахунку ФЗП.
Планування ФЗП на основі середньої заробітної плати передбачає визна-
чення планового фонду заробітної плати на основі планової середньооблікової
чисельності працюючих за категоріями (сопі Ч ) і планованої середньорічної за-
робітної плати одного працівника даної категорії (ЗПпі ) :
Порівняно з методом планування за досягнутим рівнем базисного фонду за-
робітної плати даний метод більш точний, оскільки базується на планових пока-
зниках. Проте розрахувати середню заробітну плату в плановому періоді в умо-
вах значної інфляції — справа непроста, яка вимагає детального обґрунтування.
Нормативний метод дозволяє уникнути недоліків методів планування ФЗП за
досягнутим рівнем базового фонду заробітної плати та на основі середньої заробітної плати. У практиці планування праці застосовуються два варіанти нормативного методу: рівневий і прирісний. За рівневого нормативного методу фонд заробітної плати визначається на основі планованого обсягу випуску готової (валової, чистої) продукції у вартісному (трудовому) виразі (ОВп) і планового нормативу заробітної плати на одну гривню (нормо-годину) обсягу продукції (Нзп):
ФЗПп = ОВп ⋅ Нзп . (18.91)
Проте даний метод використовується за умови стабільності нормативів протя-
гом усього планового періоду та їх однаковості для всіх однотипних підрозділів.
Недоліки даного методу аналогічні недолікам методу розрахунку планового
ФЗП за досягнутим рівнем базисного фонду. Крім того, назва методу не дуже
точна, оскільки обсяг продукції у плановому періоді може бути як більше, так і
менше від базисного.
Поелементний метод планування ФЗП (метод прямого рахунку) перед-
бачає детальний розрахунок кожної статті планового фонду заробітної плати
в розрізі категорій працюючих. Спочатку планується ФЗП робітників. Розра-
хунок здійснюється в такій послідовності:
1. Розрахунок прямого відрядного фонду заробітної плати робітників. До цієї
статті ФЗП входить заробітна плата робітників, що нараховується за відрядною
формою заробітної плати:
За відрядно-прогресивної системи оплати праці, коли відрядні розцінки збі-
льшуються за виробами, що виготовлені понад норму виробітку, обчислення
прямого фонду заробітної плати з урахуванням цих доплат здійснюється за фор-
мулою
2. Розрахунок прямого тарифного фонду заробітної плати (ФЗПт) робітників
за почасовою формою заробітної плати здійснюється за формулою
ФЗПт = ТСсг ⋅ Фп ⋅ Чрп, (18.99)
де ТСсг — середньогодинна тарифна ставка, грн;
Фп — планований фонд часу одного робітника, год;
Чрп — чисельність робітників, охоплених почасовою формою заробітної пла-
ти, осіб;
Фонд заробітної плати робітників, праця яких оплачується на основі місяч-
них окладів, визначається множенням окладу на чисельність робітників, що
мають однаковий оклад, і на кількість місяців роботи у плановому періоді.
3. Визначення преміального фонду (ФЗПпр) провадиться з урахуванням суми
премій за виробничі результати, передбачені системою планування, чинною на
підприємстві. Сума премій робітників-відрядників (ФЗПпрв) і робітників-
почасовиків (ФЗПпрп) розраховується за формулами: