Визначте відмінності між поняттями «продукт», «ефект» і «результат».

Зважаючи на те що під час розрахунку продуктивності в чисельнику часто

використовують такі показники, як результат і ефект, дамо характеристику цим

поняттям. Вони не тотожні, оскільки результат визначається лише тією сукуп-

ністю впливів (наслідків) продуктивної діяльності суб’єкта, які є явними, пе-

редбачуваними, а також піддаються вимірюванню. Проте ефект характеризу-

ється сукупністю всіх впливів продуктивної діяльності суб’єкта, що вира-

жаються у відповідних наслідках цієї діяльності. Деякі з них, як відомо, можуть

бути неявними, непередбачуваними, а також виявлятися тоді, коли їх вимірю-

вання вже не провадиться.

На прикладі підприємства, що виготовляє автомобілі, відмінність між ре-

зультатом і ефектом можна пояснити таким способом. Досягнення певного рів-

ня прибутковості від реалізації автомобілів підприємства розглядатиметься як

результат, оскільки він є явним, відповідає меті, а також піддається вимірюван-

ню. А ефект крім результатів буде включати такі наслідки реалізації продукції

підприємства, які не ставилися за мету (непередбачувані), наприклад, підви-

щення іміджу підприємства, неявні наслідки (можливий рівень прибутковості за

умови реалізації продукції на інших ринкових сегментах) тощо.

61. У чому полягає значення продуктивності праці на різних рівнях?

Отже, коли продуктивність праці розглядають як інструмент управління і

критерій ефективності виробництва на індивідуальному рівні та мікрорівні, у

чисельнику доцільно використовувати показники обсягів продукції, у виробни-

цтві якої треба враховувати ринкову ситуацію.

У свою чергу, обсяги продукції мають порівнюватися з затратами праці, які

можуть вимірюватися за годину, день, квартал, рік. Залежно від цього обсяги

продукції визначаються на одну відпрацьовану людино-годину, на один відпра-

цьований людино-день чи на одного середньооблікового робітника, працівника

в рік (квартал, місяць).

На сучасному етапі на рівні національної економіки рекомендується2 розра-

ховувати продуктивність праці Пt як відношення ВВП в економіці до чисельно-

сті зайнятих:

Пt ВВПt / Чз t , де ВВПt — валовий внутрішній продукт у економіці в цілому в постійних цінах для цілей проведення динамічного аналізу продуктивності праці або ВВП в економіці в

цілому у фактичних цінах для цілей проведення статистичного аналізу;

Чзt — чисельність зайнятих.

Відповідно до одержаних абсолютних показників продуктивності праці у

постійних цінах, розрахованих для цілей проведення динамічного аналізу, з

аналітичною метою обчислюються відносні показники, що характеризують змі-

ну продуктивності праці в часі.

Слід зауважити, що, на думку А. Ревенка3, для оцінки обсягів виробництва

замість ВВП доцільніше враховувати чистий валовий продукт, тобто виключи-

ти з ВВП споживання основного капіталу.

Для оцінки співвідношень продуктивності праці t

Тож виходячи з розглянутих підходів до визначення та вимірювання продук-

тивності праці на мікрорівні її значення полягає в мінімізації затрат праці під

час випуску потрібної на ринку продукції або у збільшенні обсягів цієї самої

продукції за тих самих затрат праці.

На макрорівні з огляду на те, що ВВП може розглядатись як сума окремих

елементів сукупних витрат, здійснених усередині країни, значення продуктивно-

сті праці полягає у збільшенні ВВП, що сприятиме підвищенню рівня життя на-

селення. Тобто продуктивність праці на макрорівні прямо залежить від ступеня

прогресивності суспільного, державного управління економічними процесами.

Отже, можна зробити висновок, що висока продуктивність праці часто не є

метою, оскільки має використовуватись як інструмент управління для досяг-

нення соціально-економічної ефективності на різних рівнях.