50. Які положення концепції гідної праці найактуальніші для України?

Практично за всіма показниками якість трудового життя абсолютної

більшості найманих працівників України не відповідає сучасним вимогам.

Умови трудової зайнятості переважної частки найманих працівників у нашій

країні не відповідають параметрам гідної праці. У багатьох випадках ситуація

суттєво погіршилася за роки глибокої соціально-економічної кризи 1990-х рр.

проти радянських часів і, ще не нормалізувавшись, знову зазнає ударів нової

кризи, що охопила Україну і світ з кінця 2008 р. Це свідчить передусім про не-

високу дієвість та незадовільний стан соціально-трудових відносин як у країні в

цілому, так і на окремих підприємствах та, відповідно, про крайню потребу під-

вищення їх ефективності. Від розв’язання цих питань залежить майбутній доб-

робут і стабільність суспільства, адже поняття «якість трудового життя» на

практиці являє сукупність умов, що визначають міру ефективної реалізації тру-

дового потенціалу суспільства загалом, підприємства і кожної окремої людини,

а значить, і міру успіху всієї суспільної системи.

Можливість одержати роботу, як перша вимога концепції гідної праці і

передумова належної якості трудового життя, визначається рівнем зайнятості та

безробіття в країні. В Україні є чимало серйозних проблем у сфері зайнятості.

Це — низький рівень заробітної плати, високий рівень безробіття, приховане

безробіття (вимушена неповна зайнятість), велика середня тривалість безробіт-

тя, висока зайнятість у неформальному та нетоварному секторах і т. ін. Усі ці

проблеми актуальні для всієї країни, та особливо гострі вони у сільській місце-

вості й окремих регіонах

Праця в умовах свободи, як параметр гідної праці, зазвичай реалізується в

Україні через вільний вибір форми зайнятості, добровільність зайнятості, само-

стійність на роботі. Практично викорінені неприйнятні форми праці, а також

найгірші форми дитячої праці. Однак за даними моніторингу МОП з питань ди-

тячої праці 0,1 % дітей віком 7—14 років в Україні ведуть економічну діяль-

ність, не відвідуючи школу, а 2,8 % — поєднують навчання з економічною ді-

яльністю. Трапляються і ганебні випадки рабської праці й торгівлі людьми, пе-

редусім це стосується нелегальних трудових мігрантів з України за кордоном.

Безумовно, кожен такий випадок має бути виявлений, засуджений, потрібно пе-

редбачати й викорінювати причини, що призводять до порушень прав людини у

сфері праці1.

Рівень оплати праці, як найбільш важлива характеристика роботи, безумов-

но, є найскладнішим аспектом забезпечення гідної праці для абсолютної біль-

шості найманих працівників в Україні. У нашій країні, незважаючи на суттєве

зростання протягом 2000—2007 рр., середній рівень оплати праці залишається

вельми низьким.

днього рівня — існує й низка інших не менш нагальних проблем. Одна з них —

надмірна, необґрунтована диференціація середньої заробітної плати за регіона-

ми України і за видами економічної діяльності. Як бачимо з рис. 10.2, 2007 року

середня заробітна плата у Києві була в 1,5 раза вищою, ніж у Донецькій області

(яка є другою після Києва за цим показником) і в 2,2—2,3 раза вищою, ніж у

Вінницькій, Волинській, Тернопільській, Херсонській, Чернігівській областях

(в яких цей показник найнижчий