63. Які існують групи факторів впливу на продуктивність праці? Розкрийте їх зміст.

Продуктивність праці знижується або підвищується під впливом ба-

гатьох факторів, під якими в даному контексті розуміють рушійні сили або

причини, що впливають на рівень і динаміку продуктивності праці.

Виділяють також умови зміни продуктивності — процеси і явища, що поси-

люють або послаблюють дію того чи того фактора. До них можна віднести:

􀀹 природно-кліматичні умови, що мають суттєве значення для сільського

господарства, деяких видобувних сфер економічної діяльності;

􀀹 особливості податково-бюджетної, грошово-кредитної, інвестиційної, струк-

турної економічної політики держави, що визначають фінансові можливості та економічну віддачу інвестицій у розширення та технічне переозброєння виробництва;

􀀹 особливості державної промислової політики (рівень витрат на наукові дослі-

дження, стимулювання інвестицій в інноваційні проекти, рівень витрат на освіту);

􀀹 особливості соціальної політики (політика зайнятості, доходів і соціаль-

ного захисту населення, розвиток людського потенціалу країни);

􀀹 стабільність і передбачуваність політичної ситуації тощо.

Якщо розглядати наведені раніше особливості державної соціально-еконо-

мічної політики на макроекономічному рівні, то вони виступають як регульовані

фактори економічного зростання і підвищення продуктивності праці на націо-

нальному рівні. На мікрорівні (підприємство, фірма, корпорація тощо) вони ви-

ступають як зовнішні умови, котрі об’єктивно існують і не піддаються регулю-

ванню з боку суб’єкта економічної діяльності. Тому іноді на мікрорівні їх

розглядають як зовнішні нерегульовані фактори продуктивності праці.

До зовнішніх частково регульованих факторів можна віднести, наприклад, такі:

зміну асортименту продукції та, відповідно, її питомої ресурсомісткості (затрат

праці, основного капіталу, матеріалів на одиницю чи одну гривню продукції) у

зв’язку зі змінами попиту і пропонування на ринку; зміну рівня кооперації з інши-

ми підприємствами, що визначає співвідношення частки матеріальних витрат на

купівлю напівфабрикатів, комплектних, послуг та інформації ззовні і власних за-

трат праці на їх виробництво в загальних витратах на виробництво продукції, а та

кож надійність матеріально-технічного забезпечення. Певна міра регулювання цих факторів досягається в результаті маркетингової, постачально-збутової політики фірми.

До регульованих, як правило, відносять внутрішні фактори, які можна поді-

лити на три групи:

1. Матеріально-технічні, пов’язані з технічним рівнем виробництва, удоско-

наленням технологій, техніки та матеріалів; до них можна віднести:

♦ модернізацію діючого обладнання;

♦ заміну обладнання новим і більш продуктивним;

♦ підвищення рівня механізації та автоматизації виробництва;

♦ упровадження нових прогресивних видів сировини і матеріалів, у тому числі

матеріалів з певними властивостями;

♦ використання нових джерел енергії (атомної, геотермальної тощо);

♦ підвищення конструктивної технологічності виробів (розробка конструк-

цій, що знижують трудомісткість складання, ремонту, обслуговування);

♦ підвищення якості продукції