Музичні радіостанції

Незважаючи на те, що цей тип мовлення складають усі відомі музичні формати, не варто позбавляти уваги й інформаційний контекст. Як правило, 10-20% інформаційних програм (короткі тематичні рубрики, 3-5-хвилинні випуски новин, реклама) протягом доби звучить в ефірі передусім комерційних радіостанцій. Саме комерційні станції, які використовують винятково музичні формати, становлять основу цього типу мовлення.

6. Типи радіостанцій за способом трансляції програмного продукту.

Спосіб трансляції програмного продукту визначається способами виробництва програм, до яких належать:

Програми іноземного виробництва – це трансляція передач іноземних мовних компаній без купюр, а також ретрансляція передач іноземного виробництва, умови якої визначаються міждержавною чи двосторонньою угодою.

Програми власного виробництва – це програми, підготовлені творчими силами й технічними потужностями радіостанції; програми, базовані на матеріалах вітчизняного або іноземного виробництва (з купюрами); програми, підготовлені на замовлення (оплачені з власного кошторису) та отримані для безстрокового користування.

Програми вітчизняного виробництва – це продукція інших вітчизняних компаній, що транслюється без купюр або ретранслюється станцією з отриманням прав на демонстрацію. До програм вітчизняного виробництва можуть належати програми власного виробництва в тому випадку, коли йдеться про мережне мовлення радіостанції на території однієї країни.

Отже, за способом трансляції програмного продукту станції поділяються на ретранслянтів і транслянтів.

Радіостанція-ретранслянт

До цього типу належать станції, які ретранслюють програми центральної мережної станції (програми іноземного й вітчизняного виробництва) у прямому ефірі на основі ліцензійних угод.

Радіостанція-транслянт

Цей тип складають станції, що транслюють у запису програми переважно власного виробництва, інколи з невеликою часткою програм іноземних радіокомпаній або вітчизняних виробників.

7. Класифікація радіостанцій за територіальним мовленням.

За територіальним принципом мовлення радіостанції поділяються на локальні й мережні.

Локальна радіостанція

Станція працює на одному місцевому чи регіональному ринку, вона є власником однієї або кількох частот, що належать до різних діапазонів.

Мережна радіостанція

Веде мовлення у двох або більше місцевих чи регіональних ринках і володіє багатьма частотами, що належать до різних діапазонів.

Мережна станція, на відміну від локальної, дозволяє комерційним станціям збільшувати вплив на рекламний радіоринок, розширювати спектр власних пропозицій для рекламодавця, пропонуючи йому ширшу аудиторію, аніж станції локальні, передбачаючи, отже, більший прибуток. Мережні станції завжди привабливіші для рекламодавців, оскільки охоплюють мовленням більшу територію (більшу кількість аудиторії), аніж локальні станції. Витрати на утримання регіональних офісів мережних станцій (як правило, організація передачі сигналу з центральної станції + підготовка коротких місцевих новин із включенням до сітки мовлення центральної станції + рекламний відділ) значно менші, аніж спектр витрат на фінансування діяльності локальних станцій, яким, окрім забезпечення конкурентного багатогодинного мовлення, доводиться вести ще й господарську діяльність.

Щодо державного чи громадського мовлення, то радіомережа дозволяє охоплювати якнайбільшу аудиторію для поширення впливу на громадську свідомість, створюючи, наприклад, загальнонаціональні або регіональні мережі.

Є два типи радіомереж: франчайзинг і консолідація.

"Франчайзинг" ("franchising", "надання привілеїв") – це об'єднання локальних станцій у різних регіонах, які ретранслюють програми центральної (мережної) станції, тобто сприяють поширенню одного програмного продукту (з місцевими рекламними та інформаційними вставками) на різні території з метою розширення рекламного ринку або ринку послуг. Надаючи пільги, тобто об'єднуючи локальні станції за допомогою "франчайзингу", мережна станція допомагає своїм регіональним партнерам зміцнити власні позиції на ринку. Наприклад, локальним станціям пропонується безкоштовна трансляція програм центральної мережної станції, а також певний відсоток із прибутку від реклами.

Другий – "консолідація" ("consolidation") – це об'єднання на одній території кількох локальних станцій з різною програмною продукцією задля виживання в умовах конкуренції та монопольного контролю рекламного ринку.

Якщо для першого типу радіомережі характерним є привернення уваги аудиторії зі сталою соціально-демографічною характеристикою, що відповідає формату мовлення однієї станції, то другий тип передбачає охоплення аудиторії, якого досягають поєднанням найрізноманітніших форматів кількох станцій.