Стаціонарні методи формування аудиторії

Стаціонарні методи формування цільової аудиторії базуються на безпосередньому (наочному) неформальному опитуванні великих і малих груп слухачів, кожну з яких добирають з певною цільовою метою. До стаціонарних методів належать журі-група, (фокус-група, аудиторіум-тест, електронний тест, PR-акція.

Журі-група. Ця група передбачає опитування від ста до кількох сотень слухачів. їх добирає радіостанція таким чином, щоб скласти соціально- демографічний зріз потенційної аудиторії за віком, соціальним статусом, освітою, національністю, статевою ознакою тощо. Такі великі за кількістю респондентів групи слухачів опитуються постійно (як правило, анкетування за домашніми адресами) і створюються для того, щоб упродовж тривалого часу (від кількох місяців до кількох років) можна було відстежувати зміни смаків та уподобань цільової аудиторії і, відповідно, програмної продукції радіостанції.

Фокус-група. Ця контрольна, або, як її ще називають – мала група, складається з 10-15 осіб. Склад учасників фокус-групи, як правило, формується залежно від тих завдань, що їх станція вирішує в той чи інший період. Це можуть бути, наприклад, слухачі, які входять до фан-клубу станції. їх можна опитувати щодо змін у програмах: музика, інформація, реклама, ведення передач, джингли тощо. До фокус-групи можуть входити ті слухачі, які надають перевагу кільком станціям одного формату. З ними можна поспілкуватися щодо форматних уподобань і радитися, як розвивати субформати тощо. Отже, фокус-групи - це респонденти, об'єднані, сфокусовані на одній проблемі. З ними можна вирішувати поточні завдання станції.

Аудиторіум-тест. Про цей інтерактивний метод формування цільової аудиторії вже йшлося в контексті ротації музичного матеріалу. Варто ще раз нагадати, що методика "Auditorium Test" – це одноразовий захід, метою якого є організація прослуховування фрагментів музичних композицій і відповідей на анкети стосовно визначення актуальних категорій ротації музичного формату. Приблизно 200 респондентів одночасно заповнюють анкети для формування ефірної фонотеки, які загалом містять дані про музичні новинки, гарячу, активну й фондову ротації музичного матеріалу, а також про соціально-демографічну характеристику цільової аудиторії.

Електронний тест. Цей спосіб формування цільової аудиторії теж ґрунтується на можливості демонструвати власне ставлення слухачів до музичного або інформаційного контексту програмної продукції, яка пропонуються з ефіру. Принцип добору респондентів і кількість учасників електронного тесту такий самий, як і для аудиторіум-тесту. Основна відмінність полягає в тому, що слухачі заповнюють не анкети, а голосують за допомогою спеціального пристрою, головним у діяльності якого є комп'ютерний контроль за спеціальною ручкою гучності, яку можна зменшувати, якщо музика не подобається, і збільшувати, якщо подобається. За основу беруться не логічні критерії, так зване голосування "розумом", коли на результат впливають найможливіші ситуативні чин­ники (зокрема, "не завжди казати те, що відчуваєш"), а підсвідоме ставлення до предмету опитування, коли прилучаються найрізноманітніші почуття та відчуття. Комп'ютер фіксує зменшення чи збільшення уваги до програмної продукції радіостанції, а отже, можна точніше, ніж за допомогою аудиторіум-тесту, прогнозувати перспективний розвиток програмної концепції станції.

PR-акція. Цей інтерактивний спосіб формування цільової аудиторії доволі поширений серед радіостанцій, оскільки не вимагає застосування попередньо підготовлених технологій опитування. Однак він є і найскладнішим, оскільки станції належить показати аудиторії "своє обличчя". PR-акція - це зустріч із слухачами (наприклад, колективу мережної станції з аудиторією в регіонах мовлення), організація концертів виконавців, пісні яких часто звучать в ефірі станції, проведення дискотек, на яких лунає лише та музика, яка відповідає формату станції, виступи популярних ді-джеїв з найкращими "топ-десятками", "топ-двадцятками" місяця на загальноміських святкових заходах тощо. PR-акції ще називають промо-акціями, оскільки на громадських заходах станції займаються ще й саморекламою власного ефіру або власних послуг.

PR-акції передбачають тісне спілкування співробітників станції з потенційною аудиторією, тобто з тими, хто їх може чути, але недостатньо знає, щоб слухати постійно. Тому інтерактивні переваги, які мають PR-акції для формування цільової аудиторії завдяки зустрічам із ді-джеями, ведучими популярних програм, програмними директорами, та навіть із президентами радіокомпаній, важко переоцінити. Адже люди "з вулиці" по-справжньому беруть участь у формуванні програмної концепції станції. А це є свідченням того, що радіостанція як ділове підприємство займається істинно народним видом діяльності.

Дистанційні та стаціонарні методи формування цільової аудиторії комплексно складають моніторингові дані внутрішнього користування, проведені радіомовцем для того, щоб визначити успіхи або прогалини обраного формату. Ці дані матимуть вагу лише для самої станції, а не, скажімо, для рекламодавців. їх більше цікавитиме інформація незалежних експертів, спеціальних фірм, які проводять самостійне і технологічно вивірене моніторингове дослідження радіо ринку – у такому разі зникає "побоювання" того, що ці відомості можуть бути інспіровані або замовлені ("куплені") радіокомпанією.