Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка Радіожурналістика А4.doc
Скачиваний:
62
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
1.54 Mб
Скачать

4. Новітні технології радіомовлення

Радіо відкрило для людства нову технологічну еру спілкування, газета стала "без паперу і відстаней", а читач став слухачем. Коли сьогодні постійно вдосконалюються способи й методи передачі та отримання інформації на від­стані, коли технологічні новинки в сучасних мас-медіа з'являються ледь не щоденно, навіть складно собі уявити, що колись радіо виглядало як гучномовець, підключений до електромережі.

З кожним роком і десятиліттям радіо технологічно змінювалося До однієї кнопки на "кухонному" радіоприймачі були додані ще дві, і, таким чином, торжествувала можливість вибору того, що можна слухати – з'явилися трипрограмники. Потім розпочалася ера "хвильового радіо" Дротове радіо отримало конкурента й партнера, який відзначався певними діапазонами хвиль і частотними характеристиками. Радіостанції з "кнопки" перейшли до ефірного мовлення. Ні телеба­чення, ні інші мультимедіа не змогли перешкодити розвитку радіо. Навпаки, роз­виток радіомовних технопогій з появою нових засобів масової інформації ще більш удосконалювався і урізноманітнювався. Тому говорити, що у радіо немає майбутнього - марна справа.

Що очікує радіо, які нові технологічні новинки впроваджуватимуть станції для того, щоб якомога ефективніше поширювати програмну продукцію і розвивати інтерактивність ефіру? Сучасне радіо володіє можливостями технологіч­ного розвитку, зорієнтованого у трьох напрямах - супутникове. цифрове та Інтернет-радіомовлення.

Супутникове радіомовлення

Радіостанція через супутник виходить на приймальний пристрій індивідуального абонента, яким є супутникова тарілка, і, таким чином, здійснюється комунікація між станцією та аудиторією. Проте основні проблеми полягають передусім у габаритних розмірах такого приймального обладнання і його вартості для окремого слухача. Безперечно, теперішня ціна такого приймального супутникового пристрою не може бути оптимальною для того, щоб станція могла сподіватися на максимальне охоплення цільової аудиторії. Параболічні супутникові телевізійні антени на будинках і їхня вартість уже не здаються телевізійній аудиторії такими недосяжними, як це було нещодавно.

Можливо, прийде той час, коли в автомобілі можна буде за допомогою індивідуального супутника не лише приймати сигнал з радіостанції, а й здійснювати зворотний (інтерактивний) зв'язок – виходити в ефір. І цей сигнал можна буде передавати і приймати в будь-якому місці земної кулі. Така технологічна новинка дозволятиме станціям урізноманітнювати свою програмну продукцію, робити її актуальнішою та цікавішою як для аудиторії в кількох країнах, так і для "великої" реклами, щоб сподіватися на ще більший успіх і прибуток.

Поки-що супутникове радіо є характерним для всесвітніх станцій, служб іномовлення, яким необхідно, наприклад, доносити високоякісні програми у важкодоступні зони або в зони воєнних дій. Супутникове радіо вже застосовується в економічно та індустріально розвинених країнах для того, щоб здійснювати зв'язок із власними кореспондентами, які, маючи спеціальні переносні супутникові комплекси, передають репортажі з місця подій. За допомогою супутникового радіо також місцевими мовниками (локальними радіостанціями) здійснюється ретрансляція програмної продукції центральної мережної станції.

Супутникове мовлення також сприяє розвитку кабельного радіомовлення. Кабельні оператори, отримуючи телевізійний сигнал із супутника та пропонуючи своїм абонентам за угодами пакети супутникових телепрограм, запускатимуть у кабель також звукові доріжки радіостанцій, оскільки стереоякість пере­дачі звуку по кабелю є цілком самодостатньою.