Вимоги до радіоогляду:

• радіоогляд повинен бути емоційно багатим, інформаційно насиченим, ідейно цілеспрямованим;

• важливим є не коментування окремих фактів і подій, а виявлення тенденцій і закономірностей їх розвитку і створення на цій основі об'єктивної картини реальної дійсності у тій чи іншій сфері життєдіяльності протягом певного періоду;

• обираючи тему, автор насамперед повинен оцінити її суспільно-політичне значення на цьому часовому етапі та аналізувати явища, події, факти у контексті українських національних інтересів.

Різновиди радіоогляду:

• загальні (розглядається сукупність проблем у певному регіоні за певний проміжок часу);

• тематичні (належать радіоогляди на політичні, економічні, наукові, освітні, соціальні, культурні, мистецькі, спортивні та інші теми).

Методика підготовки радіоогляду:

- визначити цікаву і важливу тему ;

- збір фактичного матеріалу, створення власного архіву (текстового й аудіоархіву);

- пошук оптимальних композиційних прийомів радіоогляду, виявлення і вибудування у радіотексті логічних зв'язків, що з'єднують факти історії із сучасністю, колективні прагнення із самовираженням тієї чи іншої особистості, часткові події із характерними загальними тенденціями.

Питання для самоперевірки:

1. Назвіть риси аналітичних радіожанрів.

2. Які жанрові ознаки радіо кореспонденції?.

3. Специфіка радіокоментаря.

4. Чому жанр радіо бесіди вважається одним із найскладніших в радіоефірі?

5. Методика підготовки радіоогляду.

Використана література:

1. Багиров Э., Ружников В. Основы радиожурналистики: учебник / Э. Багиров, В. Ружников. – М., 1984. – 348 с.

2. Бараневич Ю. Жанры радиовещания: проблемы становлення, формирования, развития / Ю. Д. Бараневич. – К.: Высшая школа, 1978. – 194 с.

3. Барноу Є. Как писать для радио / Єрик Барноу. – М., 1960. – 38 с.

4. Гальперин Ю. Слово в эфире / Ю. Гальперин. – М., 1962. – 75 с.

5. Дворянин П. Звукова атмосфера у радіотворчості // Теле- та радіожурналістика. – 2009. – № 8. – С 145 – 150.

6. Здоровега В. Теорія і практика журналістської творчості: підручник / В. Й. Здоровега. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Львів : ПАІС, 2005. – 268 с.

7. Качкан В. А., Лизанчук В. В. Особливості підготовки матеріалів для радіо і телебачення : навч. посібн. / В. А. Качкан, В. В. Лизанчук. – Львів : Редакційно-видавнича група ун-та, 1987. – 68 с.

8. Лизанчук В. В. Радіожурналістика: засади функціонування : підручник / В. В. Лизанчук – Львів: ПАІС, 2000. – 366 с.

9. Лизанчук В. Основи радіожурналістики : підручник / В. В. Лизанчук. – К.: Знання, 2006. – 689 с.

10. Лизанчук В. Радіоінтерв’ю: чи це найпростіший жанр? // Теле- та радіожурналістика. – 2011. – №10. – С. 14-30.

11. Ляшенко Б. Радио без тайн / Б. Ляшенко. – М. : Искусство, 1990. – 222 с.

12. Миронченко В. Основи інформаційного радіомовлення : підручник / В. Миронченко. – К., 1996. – 400 с.

13. Омельяненко Ю. І. Телерадіомовлення України: шляхи становлення і розвитку / Ю. І. Омельяненко. – К., 1997. – 198 с.

14. Радиожурналистика : учебник /Под ред. А. Шереля. – М.: Изд-во Московського ун-та, 2000. – 400 с.

15. Смирнов В. Формы вещания: Функции, типология, структура радиопрограмм: учеб. пособие / В. Смирнов. – М. : Аспект-Пресс, 2002. – 234 с.

16. Смирнов В. В. Жанры радиожурналистики : учеб. пособ. для вузов / В. В. Смирнов. – М. : Аспект Пресс, 2002. – 288 с.

17. Шеин В. Н. Информационные и аналитические жанрырадиожурналистики: учебно-методический комплекс в 2 частях для студентов факультета журналистики специальности Е 23 01 08 «Журналистика» / В. Н. Шеин. – Минск : БГУ 2002. – 75 с.