3. Етапи створення радіостанцій. Перший етап: планування і організація

Перший етап створення радіостанції передбачає планування, організацію і контроль. Однак у контроль за діяльністю підприємства стає визначальним, коли підприємство вже починає працювати.

Планування

Планування діяльності радіостанції розпочинається з бізнес-плану, в якому викладається мета й завдання ділового підприємства; послуги, за допомогою яких станція досягатиме вказаної мети; шляхи отримання та використання фінансових, інтелектуальних, людських і технічних ресурсів, які прискорюватимуть цей процес.

Перед тим як починати планування та складання бізнес-плану, проводиться стартовий маркетинговий аналіз ринку.

Стартовий маркетинговий аналіз ринку

Проведення стартового маркетингового аналізу ринку може виявитися важким завданням для менеджерів радіокомпанії, оскільки маркетинг – це досить широке поняття. Для проведення стартового маркетингового аналізу можна за допомогою спеціально запрошеного консультанта із маркетингу. Та аналіз ринку слід час від часу треба повторювати. Тож функції консультанта поступово можуть перейти до комерційного, програмного директора або директора з просування та маркетингу.

Функції консультанта із маркетингу:

• розробка плану просування станції на очікуваній території мовлення;

• досліджує специфікацію ринку, "обслуговуватиме" станція, а інвесторам має гарантувати менеджерське уявлення щодо реалізації проекту навіть у "важкі" кризові часи.

Результатом стартового маркетингового аналізу має стати попереднє уявлення менеджерів та інвесторів станції про можливу цільову аудиторію, під яку плануватиметься програмна концепція, тобто формат мовлення.

Визначення програмної концепції (формату мовлення)

У розробці програмної концепції (тобто у визначенні формату) необхідно передбачити такі фактори:

• цільова аудиторія. Знаючи рівень потужності передавача, а отже, орієнтуючись у розмірах території охоплення, слід визначити соціальні групи потенційної аудиторії та зазначити їхні соціально-демографічні особливості. Створюючи радіокомпанію, завжди треба питати себе – хто її слухатиме? Точна відповідь дозволить спрогнозувати можливі успіхи й загрози для станції;

• транслянт чи ретранслянт? Залежно від специфіки цільової аудиторії та рекламного ринку планується спосіб трансляції програмного продукту;

• блокові й авторські програми в межах формату. Блокові програми є основою формату, тобто входять до годинного формату, і готуються творчими командами. Авторські програми – це індивідуальна творчість окремих співробітників, яка має бути відповідною до загального формату станції та може регулюватися добовим або тижневим форматом мовлення.

Ці три позиції сприятимуть визначенню формату станції на етапі підготовки програмної концепції.

Оскільки маркетинговий аналіз зосереджує увагу на визначенні цільової аудиторії, а програмна концепція сфокусована на задоволенні потреб цієї аудиторії – таке поєднання двох організаційних дій буде "першим випробовуванням" менеджменту станції. Маркетинговий аналіз ринку та програмна концепція фокусують увагу також на практичних проблемах радіомовлення, збільшуючи тим самим шанси компанії на успіх.

Маркетинговий аналіз ринку та програмна концепція – це ті перші кроки в організації радіостанції, які дозволяють передбачати наступні організаційні дії, що ляжуть в основу бізнес-плану.

Юридична реєстрація підприємства й ефірна назва радіостанції

Майбутня радіокомпанія як юридична особа відповідно до свого виду (за формою власності, за способом поширення сигналу й діапазоном мовлення, за типами мовлення, за територіальним мовленням, за способами трансляції програмного продукту), може бути створена як товариство у формі ТОВ, ЗАТ або ВАТ. Хоча юристи стверджують, що, ТОВ в Україні має стабільнішу правову базу. Юридична реєстрація підприємства передбачає також і відкриття банківських рахунків.

Юридична назва радіостанції не настільки суттєва як назва ефірна, в якій вдало вибране слово чи поєднання слів (літер, цифр) може стати додатковою мотивацією для популярності й рейтинговості. Ефірна назва радіокомпанії повинна легко й чітко вимовлятися, бути милозвучною та відповідати формату станції. Бажано, щоб ця назва читалася легко й не набридала слухачеві, оскільки протягом однієї години вона може й має, як правило, звучати мінімум 5-10 разів. Наприклад, вдалим можна вважати ефірну назву мережної станції "Радіо Рокс-Україна", в якій "Рокс" – абревіатура від назви фірми "Російські комп'ютерні системи" і є фонетично близькою до назви глобальної музичної течії. Вдалими також можна вважати ефірні назви мережних станцій "Радіо Люкс", "Musik- радіо", "Просто-раді.О", "Наше-радіо", "Радіо Срібний дощ" або ефірні назви локальних станцій "Радіо Новий день" (Кіровоград), "Радіо Глас" (Одеса), "Радіо Радіус" (Миколаїв), "Радіо Клуб" (Житомир) і т. д.

В ефірній назві радіокомпанії бажано уникати оціночних характеристик: "супер" (приклад: "Радіо Супернова" (Київ), "дуже", "(най)кращий", "(най)більший" тощо абревіатур, що, як правило, властиві назвам недержавних телевізійних компаній (приклад: "СТБ", "НБМ", "РТР" тощо); великого нагромадження цифр, якими радіостанції позначають частоту власного мовлення (приклад: "Радіо 107,5 FM" (Ужгород). Невдалими можна вважати такі ефірні назви: "Бізнес-радіо" у Києві - (натяк, швидше, на власний бізнес, аніж на успіх потенційної аудиторії та рекламодавця), "Студія ВТВ" у Вінниці й "TTV-радіо" в Кіровограді як партнери однойменних телекомпаній тощо.

Вибрана назва радіостанції узгоджується з уже діючими або зареєстрованими станціями, щоб уникнути елементарного юридичного та правового хаосу на одній і тій самій території мовлення. Наприклад, свого часу інцидент з двома "Гала-радіо" вирішувався судочинно, а наявність на початку 2000 року двох радіо-"Континентів" як різних юридичних організацій у Севастополі й Києві, мовлення яких не перетиналося на одній території, можна вважати лише проблемою становлення українського недержавного радіомовлення, яка надалі навряд чи повторюватиметься.