Цифрове радіомовлення

Якщо супутникове радіо – це переваги в якості та швидкості доставки сигналу для індивідуального абонента, то цифрове радіо – це перспективи якісної та швидкісної обробки цього сигналу. Ера аналогового радіомовлення, як свід­чить розвиток світового радіо, поступається ері цифрового радіомовлення. Радіостанції з аналогових передавачів переходять на цифрові, кількість яких у індивідуальних абонентів і окремих слухачів поступово збільшується. Цифрове радіомовлення стаціонарного прийому через супутник (ADR, Astra Digital Radio); цифрове радіо, яке забезпечує стабільний та якісний прийом передач в автомобілі (DAB, Digital Radio Broadcasting); цифровий відеостандарт (DRV, Digital Video Broadcasting), який за допомогою введення мультиплексного dRadio дозволив забезпечувати трансляцію через супутник зв'язку в одному єдиному каналі до 40 цифрових радіопрограм у форматі MPEG; технологія Всесвітнього цифрового радіо (DRM, Digital Radio Mondiale), за допомогою якої на земній кулі з'явиться можливість цифрового прийому радіосигналу в діапазонах коротких, середніх і довгих хвиль, що розцінюється як революція в радіомовленні, подібна хіба що до винайдення транзистора; цифрове радіомовлення в Інтернеті й через супутник – увесь цей комплекс цифрових технологій впливатиме сьогодні на розвиток радіомовлення як виду ЗМІ.

Сучасне радіомовлення залежить сьогодні від ринкового регулювання цифрових технологій. Кожна з технічних новинок або технологій розглядається комерційними станціями лише з позиції отримання прибутку, тобто наскільки вони є оптимальними для реклами.

У найближчому майбутньому можна буде говорити про суцільну інтерактивну "дигіталізацію" всесвітньої радіоаудиторії, хоча вартість цифрового радіоприймача для більшості потенційних слухачів залишатиметься найближчим часом достатньо високою.

Цифрове радіо, окрім якості прослуховування програм, дозволяє модернізувати виробництво радіопродукції.

Розвиток цифрового мовлення дозволяє також говорити про нові можливості радіо, які пов'язані з його функціональною особливістю – акустичністю. Саме за допомогою цифрового мовлення радіо отримало нову технологічну й художню форму – "Arts Acoustic" (акустичне мистецтво). Принцип акустичного стерео- і квадроефекти дозволяють сприймати, зокрема, репортаж з місця події абсолютно адекватно, немов перебуваючи там, де знаходиться кореспондент.

Інтернет-радіомовлення

В епоху комп'ютера радіо не стало атавізмом, воно розвивається ще активніше, оскільки комп'ютер дозволив відкрити нові сфери, в яких радіо і надалі матиме свої переваги над іншими мас-медіа:

- новий якісний поштовх до виробництва і трансляції радіопрограм.

- глобальна комп'ютерна мережа-Інтернет відкрила для радіомовлення перспективні шляхи розвитку:

1) це надзвичайно важливий технологічний спосіб поширювати свою програмну продукцію усюди;

2) Інтернет – це інтерактивне джерело інформації, тому глобальна комп'ютерна мережа стає додатковим способом для станцій доносити інформацію до аудиторії.

3) Інтернет – це мовлення без кордонів. Станціям не потрібно укладати міждержавні угоди, турбуватися про виконання вимог ряду важливих документів, які регламентують транскордонне мовлення тощо. Відомо, що законодавчі бази багатьох країн у галузі медіа відрізняються, отже, вступає в дію міжнародне, авторське право, право на бренд або торговельну марку тощо. У результаті те, що можна слухати в одній країні, може бути заборонено в іншій. Безперечно, правові та законодавчі аспекти примушуватимуть провайдерів у тій чи іншій країні визначатися зі свободою слова радіоефіру в Інтернеті.

4) Інтернет для радіо є додатковим способом економії та заробітку грошей. Станції відкривають власні сайти, на яких знайомлять потенційну аудиторію з програмою передач, рекламують власних ведучих, проводять конкурси, вікторини, опитування аудиторії, одним словом, "викладають власну візитну картку". Це здешевлює основні витрати станції на саморекламу.

Отже, Інтернет, як уже відзначалося, можна розглядати і як засіб для просування станції, оскільки за його допомогою люди встановлюють ділові контакти і спілкуються на професійному рівні – журналісти, редактори, менеджери, рекламісти, піарники тощо. А промоція дозволяє в Інтернеті як економити, так і заробляти.

Інтернет дає можливість станціям мовити в реальному часі, тобто в програмі "Real Audio". За допомогою "Real Audio" станції можуть одномоментно дублювати власну програмну продукцію в ефірі та в Інтернеті. Це дозволяє охопити не лише ту аудиторію, яка фоново слухає радіоприймач на кухні, в автомобілі, але й тих, які, наприклад, працюючи в офісах, мають можливість цілеспрямовано слухати радіопрограми че­рез Інтернет. Інтернет-мовлення в реальному часі сприяє також профе­сійному контакту між радіостанціями. Можливість вести мовлення "Real Audio" призвело до виникнення так званих Інтернет-радіостанцій, тобто радіоорганізацій, які працюють виключно у веб-мережі. Такі станції, як правило, не мають великої аудиторії. Деякі з них принципово є піратськими: працюють без ліцензії на мовлення, використовують неліцензійну музику, не дотримуються норм і специфіки радіомовлення тощо. Інтернет-станції цікаві для аудиторії передусім не як засіб масової інформації, а як явище в галузі нових радіотехнологій

Багато спеціалістів схиляються до того, що "Real Audio" у майбутньому суттєво змінить увесь процес сприйняття радіо. Слухачі шукатимуть в Інтернеті не окрему станцію з тим чи іншим форматом, а власне потік інформації або музики. Та станція, яка автоматично перенесе з ефіру в Інтернет свій формат, а значить, і рекламу – програє. Інтернет-радіоаудиторія звертатиметься до веб-мережі лише за окремим, необхідним на той чи інший час, сегментом, за зустріччю, наприклад, не з усіма ведучими станції, а лише з тим, кого найбільше любить і вважає професіоналом. Тобто, в Інтернеті не буде ані конкуренції станцій, ані форматів, буде тільки конкуренція редакторів і ді-джеїв, ліпшої музичної продукції та краще підготовлених новин.

Отже, радіо свої переваги в музиці та інформації за допомогою нових технологій зможе реалізувати так, що виникне необхідність продавати такі послуги аудиторії. А це - нове поле конкуренції та нові можливості для радіобізнесу, оскільки Інтернет як бізнес, пов'язаний із продажем унікальних послуг і реклами.

Інтернет надає можливість швидкісної пересилки звукових даних у фор­маті "МРЗ", який дозволяє стискати, архівувати матеріал, і здійснювати цифрову передачу з одного комп'ютера на інший з досить пристойною якістю. Отже, виробники можуть обмінюватися продукцією, отримувати звукові файли з будь-якого кінця світу й формувати на їхній основі програмну концепцію, зокрема прогнозувати трансляцію місцевими мовниками окремих програм, підготовлених центральною мережною станцією. За допомогою Інтернету радіо "омолоджує" свою аудиторію. Як тільки станція виходить з "реальним мовленням" в Інтернет, вона збільшує кількість своїх слухачів за рахунок молоді, яка, іноді не маючи часу, можливостей або необхідності слухати станцію з елементарного приймача, прагне оволодівати новими технологіями.

Інтернет дозволяє створювати віртуальні фан-клуби станцій. Слухачі можуть спілкуватися між собою, а також із співробітниками компаній – ділитися враженнями від програмної продукції, обговорювати, радити, рекомендувати, критикувати. Тобто радіо має можливість постійно підтримувати зворотний зв'язок з тими, хто поділяє їхні смаки та переконання.

Отже, Інтернет навряд чи є небезпечним для сучасного радіо, оскільки сьогодні він не поглинув радіо, а дав можливість радіостанціям продавати свої послуги та встановлювати інтерактивний зв'язок з аудиторію на новому технологічно-програмному рівні. Інтернет – це своєрідний ринок, а це означає, що радіостанціям необхідно шукати власні ніші, які допомагатимуть їм не лише виживати, а й успішно конкурувати з іншими електронними медіа.