4. Вікові особливості розвитку і виховання старшокласників.

Особливості фізичного розвитку:

• зменшення протиріч і диспропорцій у розвитку органів та систем організму;

• підвищується фізична працездатність;

• урівноважуються нервові процеси, прискорюється розвиток головного мозку;

• старший шкільний вік – початкова стадія фізичної зрілості та одночасно стадія завершення статевого розвитку;

• зростання ваги тіла стає більшим відносно збільшення зросту;

• інтенсивний ріст мускулатури;

• серед старшокласників розрізняються три головні типи побудови тіла:

1. екдоморфний (з надлишком ваги);

2. мезоформний (стрункий, мускулистий);

3. ентоморфний (худий, кістлявий);

• ставлення серед ровесників до представників різних типів неоднакове.

Старшокласники ендоморфного типу часто не мають симпатії серед ровесників, що ускладнює їхнє входження в малу групу; юнаки і дівчата з мезоморфним типом знаходяться завжди у центрі уваги.

Особливості психічного розвитку:

У ранньому юнацькому віці відбуваються якісні зміни всіх сторін психічної діяльності, які є основою становлення особистості:

• складний навчальний матеріал вимагає від старшокласників досконалішої репродуктивної уваги і водночас у них розвивається і творча уява, що виявляється у різноманітних видах творчої діяльності;

• пам’ять характеризується подальшим зростанням довільності та продуктивності логічного запам’ятовування;

• відбувається спеціалізація пам’яті, пов’язана з провідними інтересами старшокласників та їх намірами щодо вибору майбутньої професії;

• формуються стійкі пізнавальні інтереси;

• розвиток емоційно-почуттєвої сфери особистості; почуття стають більш глибокими, змістовними;

• провідне значення у пізнавальній діяльності займає абстрактне мислення, прагнення пізнати суть і причинно-наслідкові зв’язки явищ об’єктивного світу;

• важливим аспектом психічного розвитку в юнацькому періоді є інтенсивне інтелектуальне дозрівання;

• суттєвими ознаками цієї фази розвитку інтелекту є нестандартний підхід до все відомих проблем, перехід до вищих рівнів абстрактного та узагальнюючого мислення;

• критичне ставлення до засвоюваних знань, до думок дорослих, схильність до постановки проблем, до диспутів і філософствування;

• розвиток творчих здібностей;

• розумовий розвиток старшокласників заключається не стільки у розумінні окремих властивостей інтелекту, скільки у формуванні індивідуального стилю розумової діяльності;

• стиль мислення старшокласника залежить від типу його нервової системи, який впливає і на успішність.

Старшокласник з інертною нервовою системою в умовах перевантаження учбовими завданнями вчаться гірше, ніж учні з рухливим типом нервової системи. Ці недоліки компенсуються стараннішим плануванням та контролем своєї діяльності. Індивідуальний стиль розумової діяльності старшокласника вимагає від учителя індивідуалізації навчання та надання своєчасної допомоги у формуванні особистості.

Особливості особистісного розвитку.

• перехід самосвідомості на якісно новий рівень;

• збільшення значимості власних цінностей відкриття свого внутрішнього світу (внутрішнього “я”);

• переростання самооцінки окремих якостей особистості у цілісне ставлення до самого себе;

• усвідомлення своєї унікальності, неповторності спричиняє інколи виникнення почуття одинокості, неможливість виразити у спілкуванні всю повноту почуттів, вибірковість дружби;

• потреба у неформальному, довірливому спілкуванні із дорослими;

• формування почуттів дорослості не взагалі, а чоловічої чи жіночої дорослості;

• зміни в мотивації, зокрема в потребах, інтересах;

• спілкування з однолітками найповніше реалізує потребу в коханні, тому що спілкування з друзями стає інтимно-особистісними, виникає почуття дружби, кохання;

• юнаки та дівчата знаходяться у постійному очікуванні спілкування з однолітками, яке відрізняється від особливою довірою, інтенсивністю, сповідальністю, невдачі у спілкуванні переживаються дуже важко;

• виникає особливий інтерес до спілкування з дорослими, батьками, сім’я стає тією малою соціальною групою, де вони відчувають себе спокійно та впевнено;

• при досягненні ідеального союзу у старшокласників з’являється потяг до самовиховання, що перетворює самопізнання у свідоме формування нових, бажаних елементів поведінки;

• відбувається становлення моральної самосвідомості.