Тема 2. Особистість. Загальні закономірності розвитку і формування особистості. План

1. Поняття про особистість як предмет досліджень педагогіки.

2. Рушійні сили і закономірності розвитку особистості.

3. Поняття про розвиток та формування особистості.

4. Фактори розвитку і формування особистості.

Література:

1. Бех І. Особистісно-зорієнтоване виховання: шляхи реалізації // Рідна школа, - 2000. - №1. – с.10-14.

2. Киян О. Життєвий шлях особистості: теоретичні засади та особливості практичної спрямованості // Рідна школа. – 2000 - №2 – с.33-35.

3. Липова Л., Морозова Л., Ренський С. Концепція обдарованості та її види // Рідна школа – 2003. - №4 – с.10-13.

4. Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти. Х., - 1999.

5. Социальная активность личности старшеклассника. К., - 1999.

6. Царик О. Взаємозв’язок психологічної структури особистості і здібностей // Рідна школа, - 2000. №9. – с.32-35.

1. Поняття про особистість.

На сучасному етапі розвитку людства головною тенденцією соціального прогресу є посилення ролі людського фактору у соціально-історичному процесі. Іншими словами, в еволюції людства зростає роль і відповідальність кожної людини за свої вчинки, рівень розвитку (інтелектуальний, духовний, фізичний) за рівень моральної вихованості.

Тому завдання вивчення особистостей і можливостей людини, умов та шляхів цілеспрямованого впливу на розвиток її творчої активності стали центром наукового аналізу багатьох галузей знань – філософії, соціології, права і особливо – психології та педагогіки.

Що може людина? Як інтенсифікувати, оптимізувати і активізувати її діяльність по вдосконаленню самої себе та існуючих суспільних відносин? Щоб відповісти на це запитання необхідно дослідити процес розвитку особистості, закономірності її становлення і механізми формування, особливості дії методів педагогічного впливу на формування особистості.

Насамперед необхідно розібратись у основних поняттях “індивід”, “людина”, “особистість”.

Індивід – це окремий представник людського роду Homo Sapiens:

• специфікою індивіда виступає як тілесна окремість, так і певна сукупність духовно-психологічних рис, які становлять самобутній зміст його власного “я”;

• у психології поняття індивіда використовується для позначення певного рівня у вивченні структури людської психіки, в характеристику індивіда включають темперамент і природні задатки.

В педагогіці суб’єктом виховання є людина.

Людина – це складний феномен: з одної сторони – це біологічна істота, що характеризується свідомістю, володіє мовою, має здатність трудитись, пізнавати навколишній світ і активно змінювати, перетворювати його; з другої сторони – це суспільна істота, яка вступає в соціальні відносини з іншими людьми, і має здатність змінюватись під впливом цих відносин.

Відмінність між поняттями “людина” та “особистість”.

Загальний розвиток людини відбувається по двох взаємопов’язаних лініях:

• біологічний;

• соціальний.

Розвиток біологічних задатків та властивостей людини характеризує процес її функціонального дозрівання і закладає основи для успішного психічного розвитку.

• Процес біологічного дозрівання проявляється у вікових етапах фізичного розвитку та поведінки людини і поєднується з набуттям значної кількості соціальних властивостей і якостей. Отже поняття “людина” синтезує як біологічні, так і соціальні властивості і якості індивіда.

• Поняття “особистість” розглядається у широкому загальному і вузькому розумінні. Особистість (у широкому розумінні) – це людина, яка розглядається тільки як суспільна, соціальна істота без врахування її біологічної природи.

• Поняття “особистість” означає суспільну сутність людини і включає сукупність вироблених нею у процесі життя соціальних властивостей і якостей.

• Лише в соціальному середовищі виробляються у людини мова, навички поведінки, способи трудової діяльності, соціальні властивості і якості.

• Поняття “особистість” застосовується також у вузькому розумінні. Якщо людина достигає такого рівня розвитку, який дозволяє вважати її носієм свідомості і самосвідомості, здатним на самостійну перетворювальну діяльність, таку людину називають особистістю.

Основні ознаки особистості (у вузькому розумінні) :

за Тугаріновим В.П. :	Л.С.Рубінштейн :
- розумність	- свідоме управління власною поведінкою і діяльністю (сила волі)
- відповідальність
- свобода
- власна гідність
- індивідуальність
а також :
- суспільна активність
- міцність поглядів і переконань
- творчість.

Особистість – людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значущого та індивідуального, неповторного.

Найважливіша характеристика особистості – індивідуальність.

Індивідуальність – сукупність характерних, відмінних рис, за якими одна людина відрізняється від іншої, що надає їй неповторності.