4. Організаційно-діяльнісний компонент.

Охоплює всі методи і їх складові – прийоми, якими оперує кожний вчитель у процесі своєї діяльності, а також форми організації навчального процесу.

5. Контрольно-регулювальний компонент.

Значну регулятивну роль у навчанні відіграє здійснення контролю за якістю оволодіння виучуваним матеріалом і спонукання учнів до самоконтролю.

Контроль здійснюється за допомогою усних, письмових, лабораторних та інших практичних робіт, шляхом проведення опитування, заліків, екзаменів.

Самоконтроль реалізується у вигляді самоперевірок учнями ступеня засвоєння вивченого матеріалу, правильності виконання вправ шляхом зворотніх дій, оцінки реальності отриманих відповідей у задачах і т.п.

Контроль і самоконтроль забезпечують функціонування зворотного зв’язку у навчальному процесі, одержування вчителем інформації про ступінь труднощів, типові недоліки, що викликає необхідність внесення змін до методів, форм, засобів навчання.

Суть регулювання полягає також в тому, щоб на кожній стадії навчання стежити за її відповідністю цільовим установкам і завданням процесу навчання, а також для врахування індивідуальних особливостей і здібностей школярів.

6. Оціночно-результативний компонент.

Оцінка і самооцінка навчально-пізнавальної діяльності учнів дозволяють встановити відповідність досягнутих у процесі навчання результатів поставленим цілям і завданням навчання, визначити успіхи учнів, виявити недоліки в їх роботі, встановити причини відхилень, проектувати нові завдання.

4. Структура діяльності вчителя та учнів у процесі навчання.

Роль вчителя у навчальному процесі:

• виступає як організатор і керівник навчально-пізнавальної діяльності учнів;

• створює умови, за яких учні можуть найбільш раціонально і продуктивно вчитись (навчальна дисципліна, психологічний клімат, чергування занять, нормування домашніх завдань);

• виступає як джерело знань і умінь у навчальному процесі;

• виступає як вихователь, піклується про розумовий, інтелектуальний розвиток учнів;

• здійснює контроль за навчальною роботою учнів.

Структура діяльності вчителя у процесі навчання.

1. Визначення цілей і завдань навчальної діяльності учнів.

2. Формування потреб у знаннях і мотивів навчальної діяльності.

3. Визначення і реалізація змісту матеріалу, що підлягає засвоєнню.

4. Визначення та організація форм, методів, засобів навчання.

5. Контроль і регулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів.

6. Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Діяльність учнів у процесі навчання має три взаємопов’язані стадії (етапи).

1 Етап – засвоєння знань.

Засвоєння знань – навчально-пізнавальна діяльність учнів, спрямована на свідоме і міцне оволодіння знаннями.

Етапи засвоєння знань

1. Сприймання – відображення у свідомості зовнішніх властивостей, якостей і ознак предметів та явищ, що безпосередньо впливають на орган чуття. Результат сприймання – формування уявлень.

2. Осмислення – вищий ступінь розуміння; це мисленнева діяльність, у процесі якої учень розкриває сутність предметів і явищ, формує наукові поняття.

3. Запам’ятовування не повинно зводитися до механічного зазубрювання.