6. Типи і структура уроків.

Урок засвоєння нових знань.

1. Організаційна частина.

2. Перевірка домашнього завдання, активізація і корекція опорних знань.

3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності.

4. Сприймання і первинне усвідомлення нового матеріалу (усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків).

5. Узагальнення і систематизація (застосування знань у різних навчальних ситуаціях).

6. Підсумок уроку, домашнє завдання, оцінювання учнів.

Урок формування умінь та навичок.

1. Організаційна частина.

2. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів (підготовчі завдання).

3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності.

4. Вивчення нового матеріалу (вступні вправи).

5. Первинне застосування набутих знань (пробні вправи).

6. Застосування знань, формування навичок (тренувальні вправи, творчі справи).

7. Підсумок уроку, домашнє завдання.

Урок узагальнення і систематизації знань.

1. Організаційна частина.

2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності.

3. Відновлення і корекція опорних знань.

4. Повторення і аналіз основних фактів.

5. Узагальнення і систематизація понять (засвоєння системи знань, застосування знань для пояснення нових фактів і виконання практичних завдань).

6. Засвоєння провідних ідей і теорій.

7. Підсумок уроку, домашнє завдання.

Урок перевірки і корекції знань, умінь та навичок.

1. Організаційна частина.

2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності (довести необхідність використання у житті набутих знань, умінь, навичок).

3. Перевірка знань учнями фактичного матеріалу, вміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки (бесіда, усне опитування).

4. Перевірка знань учнями основних понять, законів, правил (письмова робота 8-10 хвилин, індивідуальні опитування (чи уміє пояснити, аргументувати, наводити приклади)).

5. Перевірка глибини осмислення знань, ступеню їх узагальнення (письмове опитування, складання, заповнення таблиць).

6. Застосування знань у стандартних умовах (задачі, вправи, пізнавальні завдання, що виконуються за зразком, відомими способами).

7. Застосування знань у нестандартних умовах (комплексні творчі письмові роботи).

8. Підсумок уроку, домашнє завдання.

Комбінований урок.

1. Організаційна частина.

2. Перевірка домашнього завдання (перевірка письмового домашнього завдання наявності, правильності, повноти і акуратності виконання, перевірка змісту і результатів домашнього завдання, методи – читання результатів або взаєморецензування; усна перевірка – фронтальна бесіда, індивідуальне опитування, тести).

3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності.

4. Сприйняття і усвідомлення нового матеріалу.

5. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.

6. Застосування знань на практиці.

7. Підсумок уроку, домашнє завдання.

7. Контроль навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці.

Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є контроль навчально-пізнавальної діяльності, в ході якого відбувається систематичне одержання вчителем об’єктивної інформації про хід навчально-пізнавальної діяльності учнів, про рівень засвоєння навчального матеріалу.

Психолого-педагогічною основою контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів є принцип прямого і зворотного зв’язку в системі інформації, що лежить в основі навчального процесу.

Контроль навчально-пізнавальної діяльності означає виявлення, встановлення та оцінювання знань учнів, тобто визначення об’єму, рівня і якості засвоєння навчального матеріалу, виявлення успіхів у навчанні, прогалин у знаннях, навичках та уміннях учнів з метою внесення необхідних корективів у процес навчання, для вдосконалення його змісту, методів, прийомів, засобів, форм організації.

Складовою частиною контролю є перевірка результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, завдяки якої – виявити знання, уміння і навички учнів, порівняти їх з вимогами, визначеними у навчальних програмах.

Метою перевірки є оцінювання знань, умінь та навичок учнів. Останнім етапом контролю є виставлення учителем оцінки (балу).

Контроль



Перевірка



Оцінювання

Основні завдання контролю – виявлення рівня (правильності, об’єму), дієвості засвоєних учнями знань, одержання інформації про характер пізнавальної діяльності, про рівень самостійності і активності учнів у навчальному процесі, визначення ефективності методів, форм і способів їх учіння.

Функції контролю:

1. Функція керівництва навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Контроль не завжди супроводжується виставленням оцінок. Може виступати як спосіб підготовки учнів до сприйняття нового матеріалу, виявлення готовності учнів до засвоєння нових знань. Актуалізація опорних знань. В процесі контролю формуються і удосконалюються практичні уміння і навички;

2. Дидактична функція контролю полягає у виявленні недоліків у навчально-пізнавальній діяльності учнів, позитивному досвіду, встановленні їх характеру і причин з метою усунення цих недоліків;

3. Виховна функція сприяє підвищенню відповідальності за виконану роботу (учителя і учнів), привчанню школярів до систематичної праці, акуратності у виконанні навчальних завдань, формуванні позитивних моральних якостей, привчання до виконання своїх навчальних обов’язків.

Види контролю навчально-пізнавальної діяльності.

На різних етапах навчання застосовуються різні види контролю знань, умінь та навичок учнів, які відрізняються між собою за дидактичною метою.

Попередній контроль здійснюється з діагностуючою метою перед вивченням нової теми, розділу, на початку навчального року, чверті. Мета – виявити загальний рівень підготовленості учнів з предмету, виявити рівень підготовленості до сприйняття нової теми. Виявляється рівень оволодіння учнями головними поняттями, на основі результатів планується пояснення, повторення (повторне пояснення).

Поточний контроль є складовим елементом кожного комбінованого уроку, здійснюється на різних його етапах. Головне призначення – оперативне одержання об’єктивних даних про рівень засвоєння учнями навчального матеріалу та якість навчально-виховної роботи на уроці. Вчитель визначає раціональні, ефективні методи і прийоми навчальної роботи, здійснює керівництво навчальною діяльністю учнів. Передбачає перевірку і оцінку знань, умінь та навичок учня з урахуванням всіх видів його роботи на уроці і вдома. Поточна оцінка виставляється у формі поурочного балу у класний журнал і щоденник.

Періодичний контроль. Дидактична мета – встановити рівень оволодіння учнями системою певних знань, умінь та навичок. Проводиться після вивчення логічно завершеної системи навчального матеріалу (теми, розділу). Різновид – тематичний контроль.

Підсумковій контроль. Контроль навчально-пізнавальної діяльності учнів за тривалий термін навчання (чверть, півріччя, рік). Різновид – заключний (контроль в кінці навчального року в школі). Підсумковий контроль враховує результати поточного, тематичного і періодичного видів контролю. Особлива форма підсумкового контролю – заліки та екзамени.

В залежності від використання навчальних машин:

• без машинний;

• із застосуванням навчальних машин:

  1. комп’ютерний контроль (ЕОМ) – створення навчальних, контрольних програм;

  2. програмований контроль – на навчальних машинах.

Методи контролю знань, умінь та навичок.

Методи контролю навчально-пізнавальної діяльності – це способи одержання зворотної інформації про зміст та характер навчально-пізнавальної діяльності учнів, про рівень ефективності діяльності вчителя.

В практиці роботи школи застосовуються такі методи контролю знань, умінь та навичок.