- •Пакет матеріалів
- •Загальна педагогіка
- •Спеціальність « Трудове навчання»
- •Анотація курсу « Загальна педагогіка»
- •Робоча навчальна програма курсу “Загальна педагогіка” Модуль I. Загальні основи педагогіки.
- •Модуль II. Теорія навчання.
- •Модуль III. Теорія виховання.
- •Модуль IV. Школознавство.
- •Методичні вказівки до вивчення курсу “Загальна педагогіка”
- •Модуль I
- •Тема1. Предмет педагогіки План
- •Література:
- •Поняття про педагогіку, виникнення і розвиток педагогіки.
- •Предмет і завдання педагогіки.
- •Основні категорії педагогіки.
- •Система педагогічних наук. Зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •Методологія та методи науково-педагогічного дослідження.
- •Тема 2. Особистість. Загальні закономірності розвитку і формування особистості. План
- •Література:
- •Поняття про особистість.
- •Рушійні сили і закономірності розвитку особистості.
- •Фактори розвитку і формування особистості.
- •Тема 3.Вікові особливості розвитку і формування особистості План
- •Література:
- •Періодизація вікового розвитку особистості.
- •Поняття про кризи вікового розвитку.
- •Вікові особливості розвитку і виховання особистості підлітка.
- •Вікові особливості розвитку і виховання старшокласників.
- •Тема 4. Цілісний педагогічний процес. План
- •Література:
- •Поняття про педагогічний процес.
- •Педагогічний процес як система.
- •Закономірності педагогічного процесу.
- •Організація педагогічного процесу.
- •Модуль II
- •Тема 1. Предмет дидактики. План
- •Література:
- •Поняття про дидактику.
- •Розвиток дидактики як науки.
- •Головні завдання і проблеми дидактики.
- •Основні категорії дидактики: освіта, навчання, викладання, учіння.
- •Основні тенденції сучасної освіти.
- •Тема 2. Суть процесу навчання. Його теоретичні і методологічні основи. План
- •Література:
- •Суть процесу навчання. Рушійні сили процесу навчання.
- •Функції процесу навчання.
- •Структура процесу навчання.
- •1. Цільовий компонент.
- •2. Стимуляційно-мотиваційний компонент.
- •3. Змістовний компонент.
- •4. Організаційно-діяльнісний компонент.
- •5. Контрольно-регулювальний компонент.
- •6. Оціночно-результативний компонент.
- •Структура діяльності вчителя та учнів у процесі навчання.
- •1 Етап – засвоєння знань.
- •2 Етап – організація вправ на застосування знань на практиці та формування умінь і навичок.
- •3 Етап – повторення, узагальнення і систематизація вивченого матеріалу з метою поглиблення знань та удосконалення практичних умінь та навичок.
- •Закономірності процесу навчання.
- •Принципи і правила навчання.
- •Принцип спрямованості навчання на вирішення завдань освіти, розвитку і виховання.
- •Принцип науковості.
- •Принцип наочності – “золоте правило дидактики”.
- •Принцип свідомості і активності.
- •Тема 3. Наукові основи змісту, методів та форм навчання. План
- •Література:
- •Поняття про зміст освіти. Наукові вимоги і фактори формування змісту освіти.
- •Нормативні документи, що визначають зміст освіти.
- •Сутність понять “методи”, “прийоми”, “засоби” навчання.
- •Різні підходи до класифікації методів навчання.
- •Форма навчання як категорія дидактики.
- •Типи і структура уроків.
- •Контроль навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці.
- •Усне опитування учнів.
- •Екзамени, заліки.
- •Модуль III. Теорія виховання
- •Тема 1 Суть процесу виховання План
- •Література:
- •Виховний ідеал, поняття про мету та завдання виховання.
- •Виховання як процес цілеспрямованого формування особистості.
- •Специфіка процесу виховання.
- •Виховання як процес формування творчої особистості.
- •Компоненти виховної діяльності педагога.
- •Поняття про ефективність виховання.
- •Тема 2. Науково-педагогічні основи провідних напрямів змісту виховання. План
- •Література:
- •Психолого-педагогічні основи морально-духовного виховання.
- •Суть морального виховання
- •Трудова підготовка та трудове виховання учнів на сучасному етапі.
- •Мета і завдання естетичного виховання школярів.
- •Сучасна концепція екологічної освіти і виховання школярів.
- •Правове виховання школярів.
- •Підготовка до створення сім’ї, статеве виховання як важлива складова загального процесу виховної роботи сім’ї та школи.
- •Модуль IV Практичні заняття.
- •Література:
- •Тематичний контроль по модулю I
- •Література:
- •Література:
- •Тематичний контроль по модулю II
- •1.1. Загальні положення.
- •Словник термінів з педагогіки
- •Підсумковий тестовий контроль
- •6. Заповніть пропущені у переліку педагогічні поняття щодо важливих напрямків виховної роботи школи.
- •7. Допишіть пропущені категорії.
- •8. Які суперечності є рушійною силою процесу навчання?
- •9. Які з наведених суджень є закономірностями процесу навчання, а які — дидактичними принципами?
- •10. Які методи навчання за джерелом набуття знань:
- •11. Які чинники беруться до уваги під час вибору методів навчання?
- •12. Запишіть номери правильних відповідей, визначивши
- •13. У працях якого педагога класно-урочна система занять уперше набула теоретичного обгрунтування?
- •14. Визначіть назву типу уроку за його структурою.
- •15. Які вимоги, характерні для класно-урочної системи організації навчання:
- •27. Основні ланки системи профорієнтаційної роботи у школі: :
- •28. Необхідними умовами формування позитивного ставлення учнів до праці є:
- •29. Чи тотожні поняття "передовий досвід" і "новаторський досвід"?
- •30. Визначте послідовність етапів вивчення й узагальнення, передового педагогічного досвіду вчителя.
Форма навчання як категорія дидактики.
Навчання як процес цілеспрямованої передачі і засвоєння знань можна здійснювати в різних формах. Категорія “форма навчання” належить до основних у дидактиці.
Під формою розуміють спосіб існування і зовнішнього виразу змісту певного явища, а також внутрішню організацію цього змісту.
Форми навчання відображають зовнішню сторону організації навчального процесу, а методи навчання – його внутрішню змістовно-процесуальну сторону.
Методи і форми навчання взаємопов’язані: методи реалізуються в формах навчання; форми забезпечують організацію та функції існування методів.
Форма навчання охоплює систему елементів та стійких зв’язків між ними. До загальних структурних елементів форм навчання відносяться навчально-виховна мета, характер роботи вчителя та учнів, кількість учнів, тривалість, місце навчання, а також порядок його здійснення.
Форма навчання - це зовнішній вираз узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі (Бабанський).
Однак, слід зазначити, що до цього часу в науці немає повної єдності дослідників у тлумаченні даного терміну. Зміст категорії “форма навчання” може бути розкритий через зміст понять “система навчання”, “форма навчального заняття”, “форма навчальної роботи учнів на занятті”.
Система навчання визначає організацію вивчення змісту освіти в часі, просторі, яка передбачає: розподіл навчального матеріалу за роками та протягом року, місце навчання, контингент учнів, приоритетні форми навчальних занять, роль учителя в організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. У відповідності з системою “План Трампа” кількісний склад учнів змінюється: лекції читаються для 100 і більше слухачів, поглиблений розгляд питань здійснюється в малих групах (15-20 чоловік), 40% навчального часу відводиться на індивідуальну роботу; педагогічне керівництво навчальним процесом здійснюють різні викладачі (одні – лекції, інші - практичні) застосовують три форми навчальних занять – лекції і практичні, семінарські заняття, індивідуальні заняття подібно до вузівської.
Важливим компонентом системи навчання є навчальне заняття. Навчальне заняття – це обмежена в часі, здійснювана в певному місці з певною групою учнів ланка навчального процесу, в межах якої досягається завершена, але часткова дидактична мета.
Можливі різні форми, тобто способи організації занять.
Суть форм навчального заняття визначається провідними видами навчально-пізнавальної діяльності учнів та їх поєднанням, а також характером керівництва цією діяльністю з боку вчителя. Наприклад, семінар характеризується високим рівнем самостійності учнів на всіх етапах його підготовки і проведення; основними видами діяльності учнів є робота над літературою, використання додаткових джерел інформації для виконання поставленого завдання, оформлення результатів самостійної роботи у вигляді конспекту, реферату, доповіді, тез, виступ з повідомленням на занятті, участь у дискусії, аналіз, рецензування виступів інших учнів. Педагогічне керівництво діяльністю учнів має опосередкований характер і передбачає складання плану семінару, визначення основних питань для обговорення, розподіл пізнавальних завдань між учнями, підбір літератури, консультування учнів, а під час заняття – коригування відповідей, організація і спрямування дискусії, підведення учнів до правильних висновків.
Третя складова змісту категорії “форма навчання” форма навчальної діяльності учнів на занятті.
Розрізняють колективну та індивідуальну форму навчальної діяльності учнів.
Колективна форма навчальної діяльності передбачає наявність спільної мети, об’єднання зусиль учнів для її досягнення, розподіл функцій і обов’язків між учасниками діяльності, співробітництво, засноване на взаємодопомозі, відповідальність кожного за результати праці перед колективом.
Індивідуальна форма характеризується тим, що кожен її учасник працює незалежно від інших відповідно до своїх навчальних можливостей у притаманному йому темпі, результати його роботи не позначаються на результатах роботи інших учнів.
В межах колективної та індивідуальної форм розрізняють різновиди:
Форми навчальної діяльності учнів на занятті |
|||||
Колективна |
Індивідуальна |
||||
Колективно-фронтальна |
Колективно-групова |
Робота в парах |
Індивідуально-фронтальна |
Індивідуально-групова |
Індивідуальна |