4. Сучасна концепція екологічної освіти і виховання школярів.

Екологічна освіта і виховання - це психолого-педагогічний процес впливу на свідомість та поведінку учнів з метою формування у них системи наукових знань про природу, поглядів та переконань, ціннісних орієнтацій в системі „людина – природа”, практичних умінь та навичок, а також активної соціальної позиції в галузі раціонального використання і охорони навколишнього природного середовища,

Головні завдання екологічної освіти:

• сприяти осмисленню життєвої значущості навколишнього природного середовища для кожної людини і людства в цілому;

• сприяти усвідомленню необхідності розв'язання екологічних проблем;

• забезпечити можливість набувати знання і вміння, необхідний досвід для охорони і поліпшення навколишнього природного середовища, й якому живемо;

• формувати принципово новий тип поведінки у навколишньому природному середовищі.

Екологічне виховання - це процес формування у підростаючих поколінь сукупності властивостей і якостей особистості, необхідних для виявлення відповідного ставлення до природи.

Мета екологічного виховання - формування високої екологічної культури особистості.

Екологічна культура є однією з цілісних характеристик особистості, яка визначає відповідну спрямованість її життєдіяльності, особливості світогляду, моральні прагнення та ціннісні орієнтації, в системі "людина - природа", готовність до творчої праці по покращенню природи.

Виділяють такі аспекти екологічної культури особистості:

1. культура пізнавальної діяльності;

2. культура духовного ставлення та спілкування з природою;

3. культура праці у природному середовищі.

До складу найважливіших компонентів особистості в аспекті екологічного виховання відносяться:

1) глибокі та різнобічні наукові знання про природу і закономірності її розвитку;

2. переконання в необхідності дбайливого ставлення до природи та активної діяльності, спрямованої на попередження негативних виливів на природу;

3. практичні уміння та навички, прийоми охорони природи, вироблені в народній та суспільній практиці;

4) прагнення та готовність до активної участі у природоохоронній діяльності суспільства, потреба вносити особистий вклад у збереження і примноження природи.

Завдання екологічного виховання:

1.. Формування у учнів морального, емоційно-ціннісного ставлення до природи;

2. Формування екологічних потреб;

3. Формування мотивів екологічно доцільної діяльності;

4. Формування екологічного світогляду, екологічних поглядів і переконань;

5. Формування умінь, навичок, прийомів охорони природи і раціонального природокористування.

5. Правове виховання школярів.

Сучасна кризова, ситуація суспільства не сприяє позитивному формуванню сприятливого морального середовища для виховання дітей і молоді.

Духовне зубожіння людей, засоби масової „інформації”, несприятливе побутове оточення, важке матеріальне становище сімей і погіршення на цьому ґрунті внутрісімейних стосунків, недоліки в організації шкільного виховання і масове скорочення позашкільних закладів, літніх таборів відпочинку призводить до збільшення числа дітей і підлітків, чия поведінка виходить за межі моральних і правових норм, зростає кількість підлітків, які не навчаються і не працюють.

Деформування особистості проходить такі етапи:

- поява спотворень у морально-вольовій сфері особистості;

- перетворення їх у відносно стійкі погляди і звички;

- формування мотивації поведінки, яка включає антисуспільні цілі;

- правопорушення, систематичне правопорушення, злочин.

Правове виховання учнів, порівняно з іншими напрямами виховання, має свою специфіку. Вона визначається передусім соціально-правовим статусом, учнівської молоді в нашому суспільстві. Школярі перебувають у матеріальній залежності від батьків чи опікунів, їхні самостійність і активність у діяльності коригуються педагогічним колективом, у них недостатній обсяг правових. знань і досвід правових відносин, вони повинні засвоювати правові знання, які регулюють їх життя і діяльність, як неповнолітніх, і ті правові норми, якими їм доведеться керуватися у своєму майбутньому житті, і діяльності.

Мету правового виховання можна вважити досягнутою, якщо учень набув здатності самостійно управляти своєю поведінкою. Ця здатність досягається не тільки всім ходом право-виховної роботи, а й самостійною роботою особистості над собою, її участю у правоохоронній діяльності.

Завдання правового виховання учнів:

1. Ознайомлення учнів з законами України, підвищення їх юридичної обізнаності, систематичне інформування їх з поточних і актуальних правових питань;

2. Формування правової свідомості школяра, яка визначає їх ставлення до вимог законів і правил співжиття;

3. Виховання в учнів поваги до держави і права, принципів законності, розуміння необхідності їх дотримання;

4. Формування у школярів умінь і навичок правомірної поведінки;

5. Виховання в учнів нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності, намагання взяти посильну участь у боротьбі з цими негативними явищами, які мають місце в нашому житті, формування уміння протистояти негативним впливам;

6. Подолання у свідомості окремих школярів помилкових уявлень, негативних навичок і звичок поведінки, що сформувалися під впливом негативних явищ.

Етапи попередження правопорушень серед учнівської молоді:

- вивчення і усунення умов, які сприяють формуванню негативної поведінки;

- оздоровлення середовища, умов життя і виховання учнів, корекція позиції особистості;

- здійснення морально-духовного виховання;

- профілактичні заходи до вихованців, які допускають правопорушення і перебувають у полі зору правоохоронних органів;

- робота з учнями, що вже допустили злочин, якщо покарання чи інші заходи впливу не передбачають їх ізоляцію від колективу.