- •Пакет матеріалів
- •Загальна педагогіка
- •Спеціальність « Трудове навчання»
- •Анотація курсу « Загальна педагогіка»
- •Робоча навчальна програма курсу “Загальна педагогіка” Модуль I. Загальні основи педагогіки.
- •Модуль II. Теорія навчання.
- •Модуль III. Теорія виховання.
- •Модуль IV. Школознавство.
- •Методичні вказівки до вивчення курсу “Загальна педагогіка”
- •Модуль I
- •Тема1. Предмет педагогіки План
- •Література:
- •Поняття про педагогіку, виникнення і розвиток педагогіки.
- •Предмет і завдання педагогіки.
- •Основні категорії педагогіки.
- •Система педагогічних наук. Зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •Методологія та методи науково-педагогічного дослідження.
- •Тема 2. Особистість. Загальні закономірності розвитку і формування особистості. План
- •Література:
- •Поняття про особистість.
- •Рушійні сили і закономірності розвитку особистості.
- •Фактори розвитку і формування особистості.
- •Тема 3.Вікові особливості розвитку і формування особистості План
- •Література:
- •Періодизація вікового розвитку особистості.
- •Поняття про кризи вікового розвитку.
- •Вікові особливості розвитку і виховання особистості підлітка.
- •Вікові особливості розвитку і виховання старшокласників.
- •Тема 4. Цілісний педагогічний процес. План
- •Література:
- •Поняття про педагогічний процес.
- •Педагогічний процес як система.
- •Закономірності педагогічного процесу.
- •Організація педагогічного процесу.
- •Модуль II
- •Тема 1. Предмет дидактики. План
- •Література:
- •Поняття про дидактику.
- •Розвиток дидактики як науки.
- •Головні завдання і проблеми дидактики.
- •Основні категорії дидактики: освіта, навчання, викладання, учіння.
- •Основні тенденції сучасної освіти.
- •Тема 2. Суть процесу навчання. Його теоретичні і методологічні основи. План
- •Література:
- •Суть процесу навчання. Рушійні сили процесу навчання.
- •Функції процесу навчання.
- •Структура процесу навчання.
- •1. Цільовий компонент.
- •2. Стимуляційно-мотиваційний компонент.
- •3. Змістовний компонент.
- •4. Організаційно-діяльнісний компонент.
- •5. Контрольно-регулювальний компонент.
- •6. Оціночно-результативний компонент.
- •Структура діяльності вчителя та учнів у процесі навчання.
- •1 Етап – засвоєння знань.
- •2 Етап – організація вправ на застосування знань на практиці та формування умінь і навичок.
- •3 Етап – повторення, узагальнення і систематизація вивченого матеріалу з метою поглиблення знань та удосконалення практичних умінь та навичок.
- •Закономірності процесу навчання.
- •Принципи і правила навчання.
- •Принцип спрямованості навчання на вирішення завдань освіти, розвитку і виховання.
- •Принцип науковості.
- •Принцип наочності – “золоте правило дидактики”.
- •Принцип свідомості і активності.
- •Тема 3. Наукові основи змісту, методів та форм навчання. План
- •Література:
- •Поняття про зміст освіти. Наукові вимоги і фактори формування змісту освіти.
- •Нормативні документи, що визначають зміст освіти.
- •Сутність понять “методи”, “прийоми”, “засоби” навчання.
- •Різні підходи до класифікації методів навчання.
- •Форма навчання як категорія дидактики.
- •Типи і структура уроків.
- •Контроль навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці.
- •Усне опитування учнів.
- •Екзамени, заліки.
- •Модуль III. Теорія виховання
- •Тема 1 Суть процесу виховання План
- •Література:
- •Виховний ідеал, поняття про мету та завдання виховання.
- •Виховання як процес цілеспрямованого формування особистості.
- •Специфіка процесу виховання.
- •Виховання як процес формування творчої особистості.
- •Компоненти виховної діяльності педагога.
- •Поняття про ефективність виховання.
- •Тема 2. Науково-педагогічні основи провідних напрямів змісту виховання. План
- •Література:
- •Психолого-педагогічні основи морально-духовного виховання.
- •Суть морального виховання
- •Трудова підготовка та трудове виховання учнів на сучасному етапі.
- •Мета і завдання естетичного виховання школярів.
- •Сучасна концепція екологічної освіти і виховання школярів.
- •Правове виховання школярів.
- •Підготовка до створення сім’ї, статеве виховання як важлива складова загального процесу виховної роботи сім’ї та школи.
- •Модуль IV Практичні заняття.
- •Література:
- •Тематичний контроль по модулю I
- •Література:
- •Література:
- •Тематичний контроль по модулю II
- •1.1. Загальні положення.
- •Словник термінів з педагогіки
- •Підсумковий тестовий контроль
- •6. Заповніть пропущені у переліку педагогічні поняття щодо важливих напрямків виховної роботи школи.
- •7. Допишіть пропущені категорії.
- •8. Які суперечності є рушійною силою процесу навчання?
- •9. Які з наведених суджень є закономірностями процесу навчання, а які — дидактичними принципами?
- •10. Які методи навчання за джерелом набуття знань:
- •11. Які чинники беруться до уваги під час вибору методів навчання?
- •12. Запишіть номери правильних відповідей, визначивши
- •13. У працях якого педагога класно-урочна система занять уперше набула теоретичного обгрунтування?
- •14. Визначіть назву типу уроку за його структурою.
- •15. Які вимоги, характерні для класно-урочної системи організації навчання:
- •27. Основні ланки системи профорієнтаційної роботи у школі: :
- •28. Необхідними умовами формування позитивного ставлення учнів до праці є:
- •29. Чи тотожні поняття "передовий досвід" і "новаторський досвід"?
- •30. Визначте послідовність етапів вивчення й узагальнення, передового педагогічного досвіду вчителя.
Поняття про дидактику.
Важливим аспектом цілісного педагогічного процесу є володіння учнями тією частиною суспільно-цінного досвіду, яка включає життєво необхідні знання, практичні уміння та навички, способи творчої діяльності, що відбувається у процесі навчання.
Необхідність теоретичної розробки проблем навчання та освіти зумовила виникнення в межах педагогічної науки особливої наукової галузі – дидактики.
Термін “дидактика” походить від грецьких слів “didacticos” – навчання та “didasko” – вивчаючий.
Дидактика – це окрема галузь педагогіки, що досліджує теоретичні основи навчання та освіти.
Традиційно дидактика відповідає на питання: “Що вчити?” (зміст освіти), “Для чого вчити?” (мета освіти), “Коли, де і кого вчити?” (система освіти), “Як вчити?” (процес навчання).
Дидактика як наука описує існуючі системи навчання, досліджує навчальний процес з метою його удосконалення, розвиває нові прогресивні ідеї, впливає на педагогічний процес.
Отже дидактика- теоретична і нормативно-прикладна наука, вона виконує три функції:
1 – науково-теоретична (досліджує реальний педагогічний процес, встановлює певні факти, зв’язки, залежності, закономірності);
2 – нормативна (прогнозує наслідки навчальної діяльності, розробляє проект педагогічної діяльності педагога);
3 – прикладна (практична) - теоретичні знання повертаються до педагогічної практики у вигляді висновків і рекомендацій, що є підставою для визначення змісту, виробу методів навчання, організації керівництва навчальною діяльністю учнів.
Дидактика, як загальна теорія освіти і навчання, розглядає загальні положення і закономірності, властиві навчанню всіх предметів. Ці закономірності відображаються у викладанні конкретних навчальних дисциплін. Водночас викладання кожного предмета має свою, надзвичайно суттєву специфіку (наприклад, викладання біології, трудового навчання, української мови та літератури, фізичного виховання, музики, тощо). На цій підставі виділяються окремі дидактики або предметні методики.
Головні завдання методик:
на основі вивчення специфіки процесу навчання даної дисципліни розкрити закономірності, властиві її викладанню;
визначити вимоги до викладання навчального предмету вчителем та вимоги до пізнавальної діяльності учнів;
розробити специфічні засоби, методи і прийоми, форми навчання з урахуванням специфіки даного предмета та специфіки вікової групи учнів.
Зв’язок дидактики з іншими науками.
Процес навчання є об’єктом дослідження різних наук, з якими тісно пов’язана дидактика. Дидактика має вихід на дослідження соціальних, культуроутворюючих і людинознавчих процесів – певною мірою в ній використовуються знання філософії освіти, теорії виховання, соціології, психології, фізіології вищої нервової діяльності, шкільної гігієни, кібернетики (теорія і інформації, що досліджує процеси зберігання, передачі та переробки інформації).
Особливе значення має опора дидактики на філософію освіти, яка досліджує сутність освіти у зіставленні різних філософських систем. Філософського аналізу потребують питання:
ідеологія та школа;
культуротворчі функції освіти;
освітні системи в різні історичні періоди;
чинники формування особистості;
вибір моральних та освітніх ідеалів.
Особливе значення має опора дидактики на філософію освіти, яка досліджує сутність освіти у зіставленні різних філософських систем. Філософського аналізу потребують питання:
ідеологія і школа;
культуротворчі функції освіти;
освітні системи в різні історичні періоди;
чинники формування особистості;
вибір морфологічних та освітніх ідеалів.
У теоретичній розробці і реалізації всіх функцій освіти виняткову роль відіграє аксіологія – філософське вчення про природу цінностей.
Сучасний стан педагогічної теорії і практики потребує наукового обґрунтування двох систем цінностей:
тих, на які освіта має орієнтуватися сьогодні і на перспективу;
тих, які мають створюватися, формуватися в самому освітньому процесі.
Едукологія – міждисциплінарний комплекс інтегрованих знань про освіту.
Едукологія – інтегрує знання про освіту і виховання філософії освіти, історії освіти, порівняльної педагогіки.
Едукологія включає також цикл прикладних дисциплін – антропологію, психологію, економіку освіти, демографію, політологію, менеджмент, соціологію.
Завдання едукології – дати знання про найзагальніші тенденції освітніх систем.