1. Усне опитування учнів.

Усне опитування – виявлення рівня знань учнів шляхом прямого контакту з ними під час бесіди.

Етапи усного опитування:

1. Постановка вчителем питань (усних завдань).

Види питань (завдань):

• репродуктивні (“розповісти про ...”, “пояснити ...”, “охарактеризувати ...”);

• реконструктивні (“знайти спільні властивості ...”, “чому ...”);

• творчі (“скласти комплексну характеристику ...”, “скласти розповідь на тему: ... , використовуючи іншомовні слова”);

• проблемні (Що могло б сказати кожне слово про себе, якби йому запропонували заповнити кунецьку анкету? 1) звідки походить; 2) вік; 3) сфера застосування).

Різновид – відповіді на поставлені раніше запитання.

2. Підготовка учня до відповіді, виклад знань.

3. Корекція і самоконтроль викладених знань по ходу відповіді.

4. Аналіз та оцінювання відповіді.

Форми усного опитування:

• індивідуальне;

• фронтальне.

2. Письмове опитування – виявлення знань, умінь, навичок учнів шляхом самостійних письмових та графічних робіт.

Види:

• письмові завдання (з поданого тексту виписати погрупно слова, які належать до самостійних частин мови; відтворити основні етапи життя та діяльності Т.Г.Шевченка);

• словникові диктанти;

• вибіркові диктанти;

• контрольні диктанти;

• перекази;

• твори;

• графічні завдання: наприклад,

  1. скласти зведену таблицю аналізу слів тексту за формою: слово, запитання, лексичне значення, граматичне значення, роль у реченні;

  2. скласти схему ... .

• текстова перевірка знань (газета).

Види письмових робіт:

• короткочасні (10-15 хвилин);

• тривалі (1-2 уроки).

3. Комбіноване опитування – одночасне поєднання різних форм та видів усного і письмового опитування: письмові завдання 4 учні, тексти – 2 учні, фронтальне опитування за опорним плакатом, робота з дидактичними картками. Ущільнене опитування.

4. Програмоване опитування. Суть полягає у пред’явленні учнів однакових вимог у процесі перевірки знань, що забезпечується застосуванням однакових по кількості і складності контрольних завдань. Аналіз відповідей та оцінювання знань здійснюється за допомогою перфокарт та контролюючих машин. Диференціювати завдання.

5. Екзамени, заліки.

Дидактичні вимоги до проведення екзаменів у школі:

• організація передекзаменаційного повторення матеріалу (навчити систематизувати, узагальнювати матеріал, ознайомити з прийомами);

• попереднє ознайомлення з переліком питань до екзамену; з вимогами до відповідей на екзамені; з наочністю, яку можна буде використовувати;

• з метою психологічної адаптації необхідно показати, а не тільки розповісти як буде проходити екзамен (опитати по білетах кілька учнів, детально проаналізувати їх відповіді, навчаючи на кращих прикладах);

• ознайомити з приміщенням, де буде проходити екзамен.

Методика проведення екзаменів:

• гігієнічні вимоги (чисте повітря, світло);

• вступне слово екзаменатора, директора, завуча (порядок проведення екзамену, правила поведінки, побажання успіху);

• порядок здачі екзамену (хто хвилюється - перший);

• уважно слухати відповіді, не перебивати, не нав’язувати своєї логіки відповіді;

• тривалість усної відповіді 10 хвилин (6 клас) – 20 хвилин (11 клас);

• на письмових екзаменах дозволити користуватися текстами (без критичних матеріалів);

• оцінювання (проблемне запитання: Яка оцінка є вирішальною – річна чи екзаменаційна?).