Хід роботи

Реакція зіниці на світло

Дослід на людині. Досліджуваного студента ставлять обличчям до денного світла. Дослідник відзначає діаметр його зіниць: 1) до початку досліду; 2) в той час, коли одне око закрите; 3) після відкриття закритого ока; 4) після 30-секундного закриття обох очей.

Визначення сліпої плями на сітківці

Дослід Маріотта. Для проведення досліду малюнок Маріотта з колом і хрестиком на чорному папері відсовують від очей на відстань витягнутої руки. Студент закриває ліве око, а правим дивиться на коло, розташоване з лівого боку малюнка. Малюнок повільно пересувають до тих пір, поки зникне хрестик.

Види рефракції ока

Оптичні властивості ока вивчають на його моделі в затемненій кімнаті. Сітківкою слугує екран, заломлювальні середовища ока замінює двовипукла лінза, а свічка є одночасно джерелом світла та предметом, зображення якого отримують на екрані.

Змінюючи відстань між екраном і лінзою, а потім між лінзою і предметом, отримують образ предмета, характерний для нормального, близькозорого і далекозорого ока.

Дослідження дна ока у тварин (офтальмоскопія)

Дослід проводять у затемненій кімнаті. Перед дослідженням тварині закапують в око 1–2 краплини 0,5 %-ного розчину атропіну для усунення акомодації. Джерело світла розташовують позаду голови тварини. Промінь світла ловлять офтальмоскопом і направляють на зіницю досліджуваного ока для освітлення дна. Через отвір в офтальмоскопі розглядають колір дна ока, кровоносні судини, які розташовані в ньому, сосочок зорового нерва.

Рефлекси під час подразнення рогівки

Волоском або пір’їнкою дотикаємось до рогівки ока піддослідної тварини. У відповідь на подразнення рогівки спостерігається рефлекторне закривання повік, рух голови. Тривале подразнення викликає сльозотечу.

Контрольні питання

1. Аналізатори та їх основні властивості.

2. Будова зорового аналізатора.

3. Як здійснюється адаптація ока до освітлення різної сили?

4. Що таке акомодація ока, її механізми?

5. Що таке рефракція ока?

6. Функції паличкоподібних і колбочкоподібних клітин сітківки.

7. Як регулюється діаметр зіниці ока?

Робота 5.2. Вивчення слухового аналізатора

Слуховий аналізатор, як і зоровий, належить до дистантних аналізаторів. Важливу роль у людини відіграє слух в зв’язку з розвитком мови.

Адекватним подразником для органа слуху є звукова хвиля. Звукові коливання досягають слухових рецепторів, які розташовані в завитку внутрішнього вуха. Перш, ніж звукова хвиля досягне рецепторних клітин кортієвого органа, вона проходить через систему утворень: зовнішній слуховий прохід, барабанну перетинку, слухові кісточки, рідину лабіринту і основну перетинку завитка.

Механізм передачі звукових коливань до рецепторних клітин кортієвого органа відбувається за принципом резонансу, що стало основою для створення відповідної теорії слуху.

Вивчення функції деяких відділів аналізатора слуху можливе під час проведення окремих дослідів.

Мета роботи:

1) встановити наявність проведення звукових хвиль не тільки через повітряне середовище, а й через кістки черепа;

2) проаналізувати таку загальну властивість аналізаторів, як адаптація;

3) встановити наявність моноурального і біноурального визначень локалізації джерела звуку.

Матеріали і обладнання: камертони, молоточок, вата, пов’язка для очей.