- •Робочий зошит для лабораторних робіт з фізіології сільськогосподарських тварин
- •Пам’ятка студентам
- •Робота 1.1. Ознайомлення з основною апаратурою, обладнанням та піддослідними тваринами фізіологічної лабораторії
- •1.1.1. Основна апаратура та обладнання фізіологічної лабораторії
- •1.1.2. Піддослідні тварини
- •Робота 1.2. Загальні методи фізіологічних досліджень
- •1.2.1. Правила роботи з експериментальними тваринами
- •1.2.2. Фіксація тварин
- •1.2.3. Загальне та місцеве знеболювання
- •Наркоз лабораторних тварин
- •1.2.5. Застосування солъових розчинів
- •1.2.6. Охорона праці і техніка безпеки в лабораторіях кафедри
- •2. Фізіологія м’язів I нервів
- •Робота 2.2. Вивчення збудливості та провідності нерва I м’яза
- •Робота 2.3. Вплив подразників різної сили на м'язове скорочення
- •Робота 2.4. Види м’язових скорочень
- •Хід роботи
- •Робота 2.5. Еластичність і пластичність м’язової тканини
- •Хід роботи
- •Робота 2.6. Спостереження явища втоми м’яза під час його роботи
- •Робота 2.7. Вплив величини навантаження на роботу м'яза та визначення абсолютної сили м’яза
- •Хід роботи
- •Робота 2.8. Біоелектричні явища в тканинах (досліди гальвані та матеуччі)
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •3. Фізіологія центральної нервової системи
- •Хід роботи
- •Робота 3.2. Властивості нервових центрів
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •4. Вища нервова діяльність
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •1. Зовнішнє (безумовне) гальмування
- •2. Внутрішнє (умовне) гальмування
- •5. Фізіологія аналізаторів
- •Хід роботи
- •Робота 5.2. Вивчення слухового аналізатора
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •6. Фізіологія травлення. Травний канал та його основні функції
- •Основні типи травлення
- •Робота 6.1. Виділення слини на харчові й неїстівні речовини
- •Хід роботи
- •Протокол досліду
- •Робота 6.2. Визначення ферментативних властивостей слини
- •Хід роботи
- •Протокол досліду
- •Робота 6.3. Накладання фістули на шлунок тварин
- •Хід роботи
- •Хід роботи Секреція шлункового соку у поросяти з ізольованим шлуночком за і.П. Павловим
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Робота 6.7. Дія жовчі та підшлункового соку на жири
- •Хід роботи
- •Протокол досліду
- •Робота 6.8. Моторна діяльність травного каналу
- •Хід роботи
- •Робота 6.9. Дослідження пристінкового (мембранного) травлення в кишечнику
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •7. Фізіологія крові
- •Робота 7.1. Отримання плазми, сироватки, фібрину і дефібринованої крові
- •Хід роботи
- •Робота 7.2. Гемоліз I осмотична резистентність еритроцитів (оре)
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Робота 7.4. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи Лейкограма (лейкоформула) крові деяких тварин
- •Робота 7.7. Швидкість осідання еритроцитів (шое)
- •Хід роботи
- •Робота 7.8. Визначення концентрації гемоглобіну
- •Хід роботи
- •Робота 7.9. Визначення кольорового показника I вмісту гемоглобіну в одному еритроциті (вге)
- •Хід роботи
- •Робота 7.10. Визначення груп крові I резус-фактора
- •Хід роботи
- •8. Фізіологія серця та судин
- •Хід роботи
- •Робота 8.2. Властивості серцевого м’яза. Автоматія серця
- •Хід роботи
- •Робота 8.3. Електрокардіографія
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Робота 8.6. Зовнішні ознаки серцевої діяльності
- •Хід роботи
- •Робота 8.7. Визначення кров'яного тиску
- •Хід роботи
- •Робота 8.8. Спостереження руху крові під мікроскопом
- •Хід роботи
- •9. Дихання
- •Робота 9.2. Визначення життєвої ємності легень
- •Хід роботи
- •Робота 9.3. Вимірювання температури тіла
- •Хід роботи
- •10. Обмін речовин I енергії
- •Робота 10.1. Визначення газообміну за методом дугласа-холдена
- •Хід роботи
- •Робота 10.2. Визначення газообміну за методом в.В. Пашутіна
- •Хід роботи
- •11. Фізіологія виділення робота 11.1. Визначння густини сечі
- •Хід роботи
- •Робота 11.2. Визначення реакції сечі
- •Хід роботи
- •Робота 11.3. Визначення ацетонових тіл у сечі
- •Хід роботи
- •Робота 11.4. Визначення глюкози в сечі
- •Хід роботи
- •12. Внутрішня секреція. Розмноження. Лактація
- •Робота 12.1. Дія адреналіну на зіницю ізольованого ока жаби
- •Хід роботи
- •Робота 12.2. Дія адреналіну і пітуїтрину на зміну пігментації шкіряного покриву жаби
- •Хід роботи
- •Робота 12.3. Вплив інсуліну на рівень цукру в крові
- •Хід роботи
- •Робота 12.4. Вплив жіночих статевих гормонів на виділення сперматозоїдів у самців жаб
- •Хід роботи
- •Робота 12.5. Вплив естрогенів на статеву функцію тварин
- •Хід роботи
- •Робота 12.6. Регуляція молоковіддачі
- •Хід роботи
- •Робота 12.7. Дослідження проб молока під мікроскопом
- •Хід роботи
- •Контрольні питання фізіологія м’язів і нервів
- •Фізіологія центральної нервової системи
- •Вища нервова діяльність
- •Фізіологія аналізаторів
- •Фізіологія травлення
- •Фізіологія крові
- •Серцево-судинна система
- •Фізіологія дихання
- •Обмін речовин і енергії
- •Фізіологія виділення
- •Фізіологія залоз внутрішньої секреції
- •Фізіологія розмноження
- •Фізіологія лактації
- •Робочий зошит для лабораторних робіт з фізіології сільськогосподарських тварин
Хід роботи
Реакція зіниці на світло
Дослід на людині. Досліджуваного студента ставлять обличчям до денного світла. Дослідник відзначає діаметр його зіниць: 1) до початку досліду; 2) в той час, коли одне око закрите; 3) після відкриття закритого ока; 4) після 30-секундного закриття обох очей.
Визначення сліпої плями на сітківці
Дослід Маріотта. Для проведення досліду малюнок Маріотта з колом і хрестиком на чорному папері відсовують від очей на відстань витягнутої руки. Студент закриває ліве око, а правим дивиться на коло, розташоване з лівого боку малюнка. Малюнок повільно пересувають до тих пір, поки зникне хрестик.
Види рефракції ока
Оптичні властивості ока вивчають на його моделі в затемненій кімнаті. Сітківкою слугує екран, заломлювальні середовища ока замінює двовипукла лінза, а свічка є одночасно джерелом світла та предметом, зображення якого отримують на екрані.
Змінюючи відстань між екраном і лінзою, а потім між лінзою і предметом, отримують образ предмета, характерний для нормального, близькозорого і далекозорого ока.
Дослідження дна ока у тварин (офтальмоскопія)
Дослід проводять у затемненій кімнаті. Перед дослідженням тварині закапують в око 1–2 краплини 0,5 %-ного розчину атропіну для усунення акомодації. Джерело світла розташовують позаду голови тварини. Промінь світла ловлять офтальмоскопом і направляють на зіницю досліджуваного ока для освітлення дна. Через отвір в офтальмоскопі розглядають колір дна ока, кровоносні судини, які розташовані в ньому, сосочок зорового нерва.
Рефлекси під час подразнення рогівки
Волоском або пір’їнкою дотикаємось до рогівки ока піддослідної тварини. У відповідь на подразнення рогівки спостерігається рефлекторне закривання повік, рух голови. Тривале подразнення викликає сльозотечу.
Контрольні питання
1. Аналізатори та їх основні властивості.
2. Будова зорового аналізатора.
3. Як здійснюється адаптація ока до освітлення різної сили?
4. Що таке акомодація ока, її механізми?
5. Що таке рефракція ока?
6. Функції паличкоподібних і колбочкоподібних клітин сітківки.
7. Як регулюється діаметр зіниці ока?
Робота 5.2. Вивчення слухового аналізатора
Слуховий аналізатор, як і зоровий, належить до дистантних аналізаторів. Важливу роль у людини відіграє слух в зв’язку з розвитком мови.
Адекватним подразником для органа слуху є звукова хвиля. Звукові коливання досягають слухових рецепторів, які розташовані в завитку внутрішнього вуха. Перш, ніж звукова хвиля досягне рецепторних клітин кортієвого органа, вона проходить через систему утворень: зовнішній слуховий прохід, барабанну перетинку, слухові кісточки, рідину лабіринту і основну перетинку завитка.
Механізм передачі звукових коливань до рецепторних клітин кортієвого органа відбувається за принципом резонансу, що стало основою для створення відповідної теорії слуху.
Вивчення функції деяких відділів аналізатора слуху можливе під час проведення окремих дослідів.
Мета роботи:
1) встановити наявність проведення звукових хвиль не тільки через повітряне середовище, а й через кістки черепа;
2) проаналізувати таку загальну властивість аналізаторів, як адаптація;
3) встановити наявність моноурального і біноурального визначень локалізації джерела звуку.
Матеріали і обладнання: камертони, молоточок, вата, пов’язка для очей.