- •Робочий зошит для лабораторних робіт з фізіології сільськогосподарських тварин
- •Пам’ятка студентам
- •Робота 1.1. Ознайомлення з основною апаратурою, обладнанням та піддослідними тваринами фізіологічної лабораторії
- •1.1.1. Основна апаратура та обладнання фізіологічної лабораторії
- •1.1.2. Піддослідні тварини
- •Робота 1.2. Загальні методи фізіологічних досліджень
- •1.2.1. Правила роботи з експериментальними тваринами
- •1.2.2. Фіксація тварин
- •1.2.3. Загальне та місцеве знеболювання
- •Наркоз лабораторних тварин
- •1.2.5. Застосування солъових розчинів
- •1.2.6. Охорона праці і техніка безпеки в лабораторіях кафедри
- •2. Фізіологія м’язів I нервів
- •Робота 2.2. Вивчення збудливості та провідності нерва I м’яза
- •Робота 2.3. Вплив подразників різної сили на м'язове скорочення
- •Робота 2.4. Види м’язових скорочень
- •Хід роботи
- •Робота 2.5. Еластичність і пластичність м’язової тканини
- •Хід роботи
- •Робота 2.6. Спостереження явища втоми м’яза під час його роботи
- •Робота 2.7. Вплив величини навантаження на роботу м'яза та визначення абсолютної сили м’яза
- •Хід роботи
- •Робота 2.8. Біоелектричні явища в тканинах (досліди гальвані та матеуччі)
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •3. Фізіологія центральної нервової системи
- •Хід роботи
- •Робота 3.2. Властивості нервових центрів
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •4. Вища нервова діяльність
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •1. Зовнішнє (безумовне) гальмування
- •2. Внутрішнє (умовне) гальмування
- •5. Фізіологія аналізаторів
- •Хід роботи
- •Робота 5.2. Вивчення слухового аналізатора
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •6. Фізіологія травлення. Травний канал та його основні функції
- •Основні типи травлення
- •Робота 6.1. Виділення слини на харчові й неїстівні речовини
- •Хід роботи
- •Протокол досліду
- •Робота 6.2. Визначення ферментативних властивостей слини
- •Хід роботи
- •Протокол досліду
- •Робота 6.3. Накладання фістули на шлунок тварин
- •Хід роботи
- •Хід роботи Секреція шлункового соку у поросяти з ізольованим шлуночком за і.П. Павловим
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Робота 6.7. Дія жовчі та підшлункового соку на жири
- •Хід роботи
- •Протокол досліду
- •Робота 6.8. Моторна діяльність травного каналу
- •Хід роботи
- •Робота 6.9. Дослідження пристінкового (мембранного) травлення в кишечнику
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •7. Фізіологія крові
- •Робота 7.1. Отримання плазми, сироватки, фібрину і дефібринованої крові
- •Хід роботи
- •Робота 7.2. Гемоліз I осмотична резистентність еритроцитів (оре)
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Робота 7.4. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи Лейкограма (лейкоформула) крові деяких тварин
- •Робота 7.7. Швидкість осідання еритроцитів (шое)
- •Хід роботи
- •Робота 7.8. Визначення концентрації гемоглобіну
- •Хід роботи
- •Робота 7.9. Визначення кольорового показника I вмісту гемоглобіну в одному еритроциті (вге)
- •Хід роботи
- •Робота 7.10. Визначення груп крові I резус-фактора
- •Хід роботи
- •8. Фізіологія серця та судин
- •Хід роботи
- •Робота 8.2. Властивості серцевого м’яза. Автоматія серця
- •Хід роботи
- •Робота 8.3. Електрокардіографія
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Робота 8.6. Зовнішні ознаки серцевої діяльності
- •Хід роботи
- •Робота 8.7. Визначення кров'яного тиску
- •Хід роботи
- •Робота 8.8. Спостереження руху крові під мікроскопом
- •Хід роботи
- •9. Дихання
- •Робота 9.2. Визначення життєвої ємності легень
- •Хід роботи
- •Робота 9.3. Вимірювання температури тіла
- •Хід роботи
- •10. Обмін речовин I енергії
- •Робота 10.1. Визначення газообміну за методом дугласа-холдена
- •Хід роботи
- •Робота 10.2. Визначення газообміну за методом в.В. Пашутіна
- •Хід роботи
- •11. Фізіологія виділення робота 11.1. Визначння густини сечі
- •Хід роботи
- •Робота 11.2. Визначення реакції сечі
- •Хід роботи
- •Робота 11.3. Визначення ацетонових тіл у сечі
- •Хід роботи
- •Робота 11.4. Визначення глюкози в сечі
- •Хід роботи
- •12. Внутрішня секреція. Розмноження. Лактація
- •Робота 12.1. Дія адреналіну на зіницю ізольованого ока жаби
- •Хід роботи
- •Робота 12.2. Дія адреналіну і пітуїтрину на зміну пігментації шкіряного покриву жаби
- •Хід роботи
- •Робота 12.3. Вплив інсуліну на рівень цукру в крові
- •Хід роботи
- •Робота 12.4. Вплив жіночих статевих гормонів на виділення сперматозоїдів у самців жаб
- •Хід роботи
- •Робота 12.5. Вплив естрогенів на статеву функцію тварин
- •Хід роботи
- •Робота 12.6. Регуляція молоковіддачі
- •Хід роботи
- •Робота 12.7. Дослідження проб молока під мікроскопом
- •Хід роботи
- •Контрольні питання фізіологія м’язів і нервів
- •Фізіологія центральної нервової системи
- •Вища нервова діяльність
- •Фізіологія аналізаторів
- •Фізіологія травлення
- •Фізіологія крові
- •Серцево-судинна система
- •Фізіологія дихання
- •Обмін речовин і енергії
- •Фізіологія виділення
- •Фізіологія залоз внутрішньої секреції
- •Фізіологія розмноження
- •Фізіологія лактації
- •Робочий зошит для лабораторних робіт з фізіології сільськогосподарських тварин
Робота 10.1. Визначення газообміну за методом дугласа-холдена
У фізіологічних дослідженнях для визначення витрат енергії використовується порівняно простий метод непрямої калориметрії, за допомогою якого витрати енергії визначають непрямим шляхом (за об’ємом поглинутого кисню і об’ємом виділеного за цей же час вуглекислого газу).
Визначення витрат енергії за газообміном можливе тому, що основним процесом, внаслідок якого звільняється енергія, є процес окиснення. Поглинутий твариною кисень окиснює органічні речовини (білки, жири, вуглеводи), внаслідок чого звільнюється певна кількість тепла, а самі речовини розпадаються до своїх кінцевих продуктів.
Кількість тепла, яка звільняється в організмі у разі використання 1 л кисню, називається калоричним коефіцієнтом.
Мета роботи. Засвоїти методику визначення газообміну за Дугласом -Холденом.
Матеріали і обладнання: дихальна маска, мішок Дугласа, газовий лічильник, барометр, термометр, газоаналізатор Холдена, таблиця для визначення об'єму газу в нормальному стані, тварина.
Хід роботи
Повітря, яке видихає тварина, збирають за допомогою маски, через газовий лічильник у мішок Дугласа. За показниками газового лічильника підраховують об’єм повітря, який видихнула тварина за одиницю часу. Враховують атмосферний тиск і температуру повітря, а потім за таблицею знаходять коефіцієнт поправки і прирівнюють об’єм видихнутого повітря до нормальних умов, тобто до об’єму, який би повітря займало за 0 °С і атмосферного тиску 760 мм рт. ст.
За допомогою апарата Холдена визначають кількість кисню і вуглекислого газу у видихнутому повітрі.
Апарат Холдена складаєтъся з таких частин:
1) вимірювальної бюретки для взяття проб крові і вимірювання його об’єму;
2) запиральної посудини, з’єднаної через кран і гумову трубку з нижнім кінцем вимірю-вальної бюретки. Піднімаючи і опускаючи ці посудини, можна змінювати рівень ртуті і засмоктувати або виштовхувати з неї повітря;
3) двох поглинальних посудин, що мають форму ампул, всередині яких розташовані дрібні трубочки для збільшення поверхні дотику повітря з поглиначем. Нижній кінець кожної посудини з’єднується з відкритою лійкою, а верхній має триходовий кран для з'єднання з вимірювальною бюреткою.
Одну посудину заповнюють 15–20%-ним розчином їдкого калію для поглинання СО2, другу посудину заповнюють розчином пірогалолу для поглинання О2.
Для дослідження в бюретку набирають пробу повітря в об’ємі 10 мл. Багаторазовими коливаннями ртуті забезпечують тісний контакт між пробою повітря і лужним поглиначем, а потім визначають в бюретці об’єм повітря, що залишився.
За зменшеним об’ємом підраховують вміст СО2 в повітрі. Цією ж пробою повітря забезпечують тісний контакт з пірогалолом. Зі зменшенням їх об’єму визначають кількість вдихнутого О2.
Встановивши склад повітря, яке вдихнулось та видихнулось, визначають дихальний коефіцієнт – відношення об'єму виділеного СО2 до О2, а потім за таблицею визначають калорійний еквівалент 1л О2. Виконують розрахунки величин енергетичного обміну.
Контрольні питання
1. Дихальний коефіцієнт і причини його змін.
2. Суть методів прямої і непрямої калориметрії.
3. Як виконується розрахунок величин енергетичного обміну?
4. Що таке калориметрична бомба?