7. Фізіологія крові

Кров – рідка сполучна тканина – складає разом з лімфою та тканинною рідиною внутрішнє середовище організму, що омиває всі клітини тіла. Підтримуючи відносну постійність свого складу, кров здійснює стабілізацію внутрішнього середовища (гомеостаз), забезпечує поряд з нервовою системою функціональну єдність систем організму, бере участь в обміні речовин, диханні, виділенні, терморегуляції, виконує захисну функцію організму. Кров і органи, в яких відбувається утворення і руйнування кров’яних клітин, об’єднують в єдину систему крові. До неї відносять: кров, кістковий мозок, печінку, селезінку і лімфатичні вузли.

Робота 7.1. Отримання плазми, сироватки, фібрину і дефібринованої крові

Кров складається з рідкої частини – плазми і формених елементів: еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів. Сироватка крові – це плазма, позбавлена фібрину. Видаляючи механічним шляхом із крові фібриноген, отримуємо дефібриновану кров.

Мета роботи: 1) визначити співвідношення та взаємозв’язок складових частин крові;

2) отримати плазму, сироватку, дефібриновану кров і фібрин.

Матеріали і обладнання. Дослідна тварина, апарат Базерона, секундомір, розплавлений парафін, водяна баня, сніг чи холодна вода, пробірки хімічні та центрифужні, ін'єкційна голка, дерев’яна паличка, спирт, вата, вода, лимонно-кислий натрій.

Хід роботи

Отримання плазми

У пробірку насипають 20–30 мг лимонно-кислого натрію або наливають 0,5 мл його 5 %-ного розчину. Наповнюють пробірку кров’ю з яремної або вушної вени і перемішують. Пробірки з кров’ю центрифугують і відмічають пошарове розділення крові.

Визначення часу згортання крові

Для виконання роботи використовують апарат Базерона, який складається з двох камер – верхньої повітряної та нижньої водяної. В повітряній камері на зйомній металічній рамці за допомогою двох затискачів фіксується скло, яке з'єднане з вологим марлевим мішечком. У повітряну камеру наливають 15 мл теплої води для зволоження марлевого мішечка і вставляють термометр. У водяну камеру наливають 150 мл води і вставляють термометр водяної камери. Спиртівкою підігрівають водяну камеру і слідкують, щоб температура в повітряній камері була в межах 36–37 °С.

На ввігнуте скло, покрите парафіном, наносять дві краплі крові, включають секундомір, закривають повітряну камеру кришкою і через скло ведуть спостереження. Ввігнуте скло через кожні 30 с обережно повертають в одну сторону (на себе). Закінченням процесу зсідання крові вважають той момент, коли у разі повертання ввігнутого скла на 90° кров з нього не стікає. Цей час відмічають за секундоміром.

Визначення швидкості згортання крові

Три пронумеровані пробірки наповнюють кров’ю з кровоносної судини. Першу пробірку ставлять в сніг чи холодну воду, другу залишають в штативі за кімнатної температури, а третю поміщають у водяну баню за температури 45 °С. Слідкують за швидкістю зсідання крові. Для цього фіксують час від початку взяття крові до моменту зсідання.

Вплив температури на швидкість згортання крові

Три пронумеровані пробірки наповнюють кров’ю з кровоносної судини. Першу пробірку ставлять на лід чи холодну воду, другу залишають в штативі за кімнатної температури, а третю поміщають у водяну баню за температури 45 ^оС. Визначають швидкість згортання крові. Для цього фіксують час від початку взяття крові до моменту згортання.

Отримання сироватки крові

Пробірку наповнюють кров’ю і ставлять у водяну баню за t 38–40 °С, чекають, поки утворитъся згусток.. Утворений згусток крові відокремлюють скляною паличкою від стінок пробірки. Потім пробірку зі згустком знову поміщають у водяну баню на 1–1,5 год, після чого розглядаютъ вміст пробірки.

Отримання дефібринованої крові та фібрину

У пробірку набирають з вени 3–5 мл крові. Протягом 5–10 хв кров перемішують дерев’яною паличкою. Паличку з осілими на ній нитками фібрину промивають у воді до знебарвлення. Перевіряють, чи не звернулась дефібринована кров, що залишилась у пробірці. Розглядаютъ осілі на паличці нитки фібрину.

Контрольні питання

1. Техніка взяття крові для аналізу.

2. Плазма і сироватка крові та їх хімічний склад.

3. Декальцинована кров та їі властивості.

4. Дефібринована кров та її властивості.

5. Механізм зсідання крові та фактори, що впливають на нього.

6. Швидкість зсідання крові у різних тварин.