Наркоз лабораторних тварин

Для загального наркотизування жабу розміщують під скляний ковпак, де залишають тампон, змочений етиловим ефіром. Для кроликів частіше використовують ефірну маску з тампоном, змоченим ефіром, яку накладають на ніздрі; застосовують також уретановий (внутрішньовенно вводиться 10%-ний розчин уретану в дозі 0,6–0,8 г/кг), гексеналовий (внутрішньовенно 5%-ний розчин в дозі 1 мл/кг маси, 0,8 г/кг), гексеналовий (внутрішньовенно 5%-ний розчин в дозі 1 мл/кг маси тіла) та інші види наркозу. Кішок та птицю наркотизують сумішшю ефіру та хлороформу (1:1) під скляним ковпаком, з попередньою промедикацією (аміназин 2 мг/кг, компелен внутрішньом'язово 0,2 мг/кг у вигляді 1 %-го розчину).

Для собак частіше застосовують неінгаляційний наркоз: гексенал у вигляді 10%-ного розчину вводиться внутрішньовенно у дозі 0,05 г/кг маси тіла; тіопентал натрію, як і гексенал, вводять внутрішньовенно (10%-ний розчин у дозі 0,023–0,035 г/кг живої маси). Невеликим собакам гексенал і тіопентал натрію вводять внутрішньочеревно. Для премедикації застосовують аміназин внутрішньом'язово у дозі 1–1,5 мл 2,5%-ного розчину на 10 кг маси тіла. Хороший ефект має ромпун у дозі 0,5 мл 2,5%-ного розчину на 10 кг живої маси.

Для місцевого знеболювання застосовують новокаїн (0,2–3 %-ний розчин), тримекаїн, совкаїн, дикаїн, анестезин. Залежно від точки прикладання анестетика розрізняють поверхневу, інфільтраційну, провідникову (регіонарну), епідуральну та інтраваскулярну анестезії.

1.2.4. Хірургічні інструменти, шовний та матеріал для перев’язки

Для проведення операцій на тваринах використовують:

1) Хірургічні інструменти: ріжучі (для м’яких тканин) – скальпелі та ножиці різних розмірів і форм; ріжучі та розсікаючі (для твердих тканин) – ножові, дугові та інші пили, кісткові долота, трепани; допоміжні інструменти – ранові гачки, хірургічні та анатомічні пінцети, кровозупиняючі затискачі, голкотримачі, хірургічні голки, шприци різних розмірів, ін’єкційні голки та ін.

2) Шовний матеріал: шовкові та кетгутові нитки.

3) Перев’язувальний матеріал: ватно-марлеві тампони, серветки, бинти. Перераховані матеріали та інструменти, необхідні для хірургічних операцій, попередньо стерилізують (знезаражують).

1.2.5. Застосування солъових розчинів

Для підтримки осмотичного тиску в тканинах та їх життедіяльності, особливо у процесі вивчення функцій ізольованих органів, застосовують сольові розчини.

1) фізіологічні розчини:

а) для холоднокровних тварин 0,60–0,65%-ний розчин (NаСl – 6,0–6,5, дистильованої води – 1 л);

б) для теплокровних тварин 0,85–0,9%-ний розчин (NаСl– 8,5–9 г, дистильована вода – 1 л).

2) розчин Рінгера:

а) для холоднокровних тварин: NаСl – 6,50 г, КСl – 0,14 г, СаСl₂ – 0,12 г, NаНСО₃ – 0,20 г на 1 л дистильованої води;

б) для теплокровних тварин: NаСl – 9,0 г, КСl – 0,42 г, CaCl₂ – 0,24 г, NaHCO₃ – 0,15 г на 1л води.

3) розчин Рінгера-Локка має той самий сольовий склад, що й розчин Рінгера, але в нього додається 1 г глюкози. Цей розчин постійно насичується киснем;

4) розчин Тіроде для теплокровних тварин: NаСl – 9,0 г: КСl – 8,20 г; СаСl ₂ – 0,20 г; МnСl – 0,10 г; NaНСОз – 0,10 г; NаНРО₄ – 0,05 г; глюкоза – 1,0 г; дистильована вода до 1 л. Розчин вводять тваринам підшкірно або внутрішньовенно.