Робота 10.2. Визначення газообміну за методом в.В. Пашутіна

Джерелом енергії в організмі є окисно-відновні процеси, за яких поглинається кисень і виділяється вуглекислий газ. У зв’язку з цим, є можливість визначення енергетичних затрат організму на основі дослідження газообміну, тобто за кількістю поглинутого вуглекислого газу. Цей спосіб отримав назву прямої калориметрії. Для тривалих досліджень газообміну застосовують спеціальні респіраційні камери. Зручні їх моделі сконструйовані і описані В.В. Пашутіним.

Мета роботи. Засвоїти методику газообміну за методом В.В. Пашутіна.

Матеріали і обладнання: тварина (кріль, морська свинка), герметична камера для тварин, колби з їдким лугом, сірчаною кислотою, насос Комовського.

Хід роботи

На початку проводять зважування тварини і посудин з поглиначами з точністю до десятих грама. Потім тварину поміщають в камеру (на період не більше однієї години), і за допомогою насоса Комовського створюють рух повітря через всю установку. Після закінчення досліду знову зважують тварину, сечу і кал (якщо є), а також посудини з поглиначами. Різниця в масі колб з сірчаною кислотою покаже кількість води, яка виділилась з організму за період досліду, а різниця в масі колб з їдким калієм – кількість вуглекислого газу, що виділився за цей же період. За різницею між масою всіх виділень і зменшенням маси тварини визначають кількість кисню, який вдихнули за період досліду. Знаючи кількість вуглекислого газу і поглинутого кисню, розраховують дихальний коефіцієнт, а потім визначають величину енергетичного обміну.

Контрольні питання

1. Як визначають величину енергетичного обміну за В.В. Пашутіним?

2. Масковий метод непрямої калориметрії.

3. Теоретичне і практичне значення методів прямої і непрямої калориметрії.

4. Що таке дихальний коефіцієнт?

11. Фізіологія виділення робота 11.1. Визначння густини сечі

Мета роботи: визначити густину сечі, одержаної від піддослідних тварин.

Матеріали та обладнання: сеча тварин, мірний циліндр, вата, водяний термометр, урометр.

Хід роботи

У циліндр місткістю 100 мл наливають сечу, визначають її температуру й обережно опускають в неї урометр по центру циліндра. Вимірювання проводять за нижнім меніском рідини на шкалі урометра. Густина сечі вимірюється за температури 15 ^оС. Якщо температура сечі буде нижчою, то необхідно відняти від значення на шкалі урометра число 0,001 на кожні три градуси, і навпаки, за температури сечі вище 15 ^оС, слід до значення на шкалі урометра додати число, 0,001 на кожні три градуси.

Контрольні питання

1. Де утворюється сеча?

2. У яких тварин сеча каламутна і чому?

3. Що таке провізорна і дефінітивна сеча?

Робота 11.2. Визначення реакції сечі

Мета роботи: Визначити реакцію сечі піддослідної тварини.

Матеріали і обладнання: сеча, спиртовий розчин бромтимолблау, лимонно-кислий натрій (порошок), 0,1%-ний розчин фенолфталеїну, 0,1н. розчин їдкого натрію, 1%-ний розчин алізаринсульфоновокислого натрію, 0,1 н. розчин соляної кислоти, індикаторний папір, хімічні стакани на 100 мл (4 шт), лійки, фільтри, емальований кювет.