Робота 8.2. Властивості серцевого м’яза. Автоматія серця

Серцевий м’яз має властивість автоматії, тобто здатність скорочуватись без зовнішніх впливів, під дією імпульсів, що виникають в ньому самому. Автоматія серця зумовлена ритмічними збудженнями, які виникають у вузлах провідної системи серця. Ця система складається з атипової м’язової тканини і нервових клітин, і по ній збудження поширюється від однієї ділянки до іншої. Провідна система серця утворює два скупчення: синусний вузол, який має найвищий ступінь автоматії і регулює ритм серця першого порядку, вузол Ашоф-Тавара, який регулює ритм серця другого порядку. Продовженням останнього є пучок Гіса, який розгалужується на ліву та праву ніжки, а ті, в свою чергу, розгалужуються на волокна Пуркіньє, що закінчуються в мускулатурі шлуночків.

Період рефрактерності (незбудливості) більш тривалий. На протязі всієї фази скорочення серце не відповідає на подразники (абсолютна рефрактерність). Подразнення, яке завдають на початку фази розслаблення, може викликати додаткове скорочення – екстрасистолу, що вказує на появу деякої збудливості (відносна рефрактерність). За екстрасистолою йде компенсаторна пауза, під час якої випадає один серцевий цикл, оскільки черговий імпульс, який зародився в синусному вузлі, надходить до шлуночка тоді, коли він знаходиться в рефрактерній фазі під час екстрасистоли. Під час компенсаторної паузи серцевий м’яз відпочиває і накопичує енергію для наступного скорочення.

Мета роботи:

1) накладаючи лігатури на різні відділи серця, встановити локалізацію центрів автоматії і послідовність розповсюдження збудження по провідній системі серця;

2) викликати і зареєструвати екстрасистолу та компенсаторну паузу під час подразнення індукційними ударами працюючого серця жаби;

3) з’ясувати фізіологічні особливості роботи серцевого м’яза та особливості роботи скелетних поперечносмугастих м’язів.

Матеріали і обладнання: жаба, ножиці, пінцет, зонд, дощечка, шпильки, нитки, серфін, важілець, який пише та закріплений в штативі, кімограф, акумулятор, індукційний апарат.

Хід роботи

Зміна збудливості серця. Екстрасистола та компенсаторна пауза

У жаби руйнують спинний і головний мозок, приколюють її до дощечки черевцем догори. Оголюють серце і серфіном з’єднують його з важільцем, який пише. До серця підводять електроди. На кімографі записують міограму серцевого скорочення. Потім окремими ударами індукційного струму порогової сили подразнюють серце в період систоли, діастоли, паузи. На кардіограмі відмічають відповідну реакцію серця в різні періоди його діяльності.

Дослід Станіуса

На межі між венозним синусом і передсердям накладають першу лігатуру Станіуса. Після цього відмічають зміни в серцевій діяльності жаби. Через декілька хвилин накладають другу лігатуру на межі між передсердям і шлуночком і знову відмічають зміни в серцевій діяльності. Підраховують кількість скорочень окремих частин серця за хвилину.

Вплив різної сили подразнення на скорочення серцевого м’яза

Зупиняють роботу серця накладанням першої лігатури Станіуса (між синусом і передсердям). Для подразнення серця встановлюють порогову силу індукційного струму. Потім силу струму поступово збільшують. У кожному випадку скорочення серця записують на ввімкненому кімографі і визначають їх амплітуду в міліметрах.

Контрольні питання

1. Фази збудливості серцевого м’яза і його відповідь на подразнення в кожну з цих фаз.

2. Екстрасистола і компенсаторна пауза. Причини їх виникнення.

3. Як відповідає срцевий м’яз на подразнення різної сили?

4. Електричні явища в серцевому м’язі, електрокардіограма та її складові частини.