Хід роботи

У крові та сечі вагітних міститься велика кількість жіночих статевих гормонів, тому за підшкірного введення статевонезрілим мишкам сироватки крові, або сечі вагітних, у них з’являється тічка. Статевий цикл у мишей триває 6–7 днів.

Інфантильній або кастрованій мишці завчасно впродовж трьох днів підшкірно вводять по 1 мл сечі або сироватки крові двічі на добу. Через 24, 48, 72 години після останньої ін’єкції у неї беруть вагінальні мазки. Для цього піпеткою вводять в піхву декілька краплин фізіологічного розчину і промивають ним слизову оболонку. Цю рідину по краплині наносять на предметне скло і роблять мазки. Мазки сушать на повітрі, фіксують на полум’ї спиртівки і фарбують розчином метиленової сині (п’ять крапель насиченого розчину на 1 мл води) 7–10 хвилин. Потім промивають водою, сушать і розглядають під мікроскопом (об’єктив 40^х).

Студенти на заняттях розглядають раніше приготовлені вагінальні мазки. За картиною вагінальних мазків визначають стадії статевого циклу у миші і роблять висновки про дію статевих гормонів.

Контрольні питання

1. Роль жіночих статевих гормонів, місце їх утворення.

2. Стадії статевого циклу у тварин та їх характеристика.

3. Методи визначення стадій статевого циклу у тварин.

4. Що таке статевий сезон?

Робота 12.6. Регуляція молоковіддачі

Лактацією називають процес утворення та виділення молока з молочних залоз. Лактацією називають також період часу, протягом якого тварина лактує, тобто утворює молоко. Наприклад, лактація у корови триває в нормі 305 днів, у свиней – 60 днів. Молочні залози – анатомічна ознака ссавців. Вони є вторинною статевою ознакою, належать до системи органів розмноження і знаходяться в тісному функціональному зв'язку зі статевими залозами.

Секреція молока є складним нейросекреторним актом. Одного разу почавшись, лактація підтримується систематичним спорожнінням вим’я, а також певною “наладкою” центральної нервової системи, домінантою лактації. Надзвичайно велику роль при цьому відіграють гормони пролактин і окситоцин.

Мета роботи. Вивчити вплив різних факторів на процес молоковіддачі.

Матеріали і обладнання: лактуюча коза, корова, станок, установка для подразнення індукційним струмом, посуд для молока, молочний катетер.

Хід роботи

Прояв безумовного рефлексу молоковіддачі

Тварину фіксують у станку. Прикріплюють до основи одного соска електроди від вторинної котушки. У другий сосок вставляють катетер. Отримують цистернальне молоко і заміряють його кількість.

Упродовж 15–20 с подразнюють другий сосок індукційним струмом середньої сили. Відзначають час від початку подразнення до появи частинок краплин або цівки молока з катетера.

Отримують альвеолярне молоко, заміряють його кількість. Роблять висновок про рефлекторний механізм молокоутворення.

Прояв умовного рефлексу виведення молока

У лактуючої кози, корови попередньо викликають утворення умовного молоковидільного рефлексу на дзвінок одночасно з введенням пітуїтріну.

Під час досліду козу, корову поміщають у станок, у сосок вводять катетер, отримують молоко і заміряють його кількість. Вмикають умовний подразник (дзвінок) на 1 хв, після чого проводять підшкірну ін’єкцію фізіологічного розчину. Спостерігають за молоковиділенням протягом 5–7 хв. Результати записують і аналізують.

Контрольні питання

1. Регуляція молокоутворення і молоковіддачі.

2. Цистернальне, альвеолярне, протокове і залишкове молоко. Різниця в його складі.

3. Фізіологічні основи застосування машинного доїння. Його переваги і недоліки.