Хід роботи

Око-серцевий рефлекс (дослід Даніні-Ашнера)

Дослід проводиться на людині. У досліджуваного підраховують кількість скорочень серця за 1 хв. Потім пальцями помірно натискують на очні яблука протягом 10 с і знову підраховують кількість скорочень серця, порівнюючи їх з початковою кількістю.

Губо-вушний серцевий рефлекс

Дослідження проводять за повної тиші та спокою тварини. За допомогою фонендоскопа підраховують кількість скорочень серця за 30 с. На основу вуха або верхню губу тварини накладають динамометр. Сила тиску на вухо повинна бути 20–25 кг, на верхню губу – 30–35 кг. Після накладання приладу підраховують кількість серцевих скорочень за 30 с.

Дослід Гольця

Жабу з видаленою верхньою щелепою прикріплюють до дощечки, оголюють серце і підраховують кількість його скорочень за 1 хв. Рукояткою скальпеля або пінцета відривчасто постукують по черевній стінці і спостерігають за діяльністю серця. Цей же дослід повторюють після руйнування довгастого мозку.

Вплив блукаючого нерва на серцеву діяльність

Жабу зі зруйнованим головним мозком прикріплюють до дощечки і оголюють серце. Перерізають одну з ключиць, видаляють частину нижньої щелепи і оголюють підм’язову ділянку. Пінцетом і скляним гачком знаходять судинно-нервовий пучок, беруть блукаючий нерв (разом із судинами, або окремо від них) і перерізають. Потім подразнюють його периферійну частину індукційним струмом і спостерігають за роботою серця.

Контрольні питання

1. Вплив відцентрових нервів на серцеву діяльність.

2. Центри регуляції серцевої діяльності.

3. Види рефлекторних впливів на серце.

4. Розташування рецепторів серцевих рефлексів.

РОБОТА 8.5. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯ

Діяльність серця залежить від багатьох факторів, в тому числі і від концентрації в крові (або омиваючій ізольоване серце рідині) різних електролітів та гормонів. Відомий цілий ряд речовин, які послаблюють або підсилюють діяльність серця прямим впливом на серцеву мускулатуру або на її провідну систему.

Для вивчення дії гормонів, електролітів і медіаторів на серцеву діяльність, а також для стандартизації деяких фармакологічних засобів використовують препарат ізольованого серця жаби.

Мета роботи. Випробувати вплив на серцеву діяльність медіаторів нервового збудження (адреналін і ацетилхолін), а також іонів Са⁺⁺ і К⁺, певний вміст та співвідношення яких у навколишньому середовищі необхідні для нормальної регуляції функції серця.

Матеріали і обладнання: жаба, канюля Штрауба, дощечка для фіксування, шпильки, нитки, важіль, який пише, піпетки для очей, розчин Рінгера, 1%-ний розчин СаСl₂ і КС1, фізіологічний розчин, адреналін 1:1000, кімограф.

Хід роботи

У жаби руйнують центральну нервову систему, фіксують на дощечці і оголюють серце. Під гілки аорти підводять лігатури і перев’язують їх. Одну гілку аорти надрізають і вставляють канюлю Штрауба таким чином, щоб кінець її пройшов у шлуночок. Перев'язують вени у місці їх впадання у венозний синус і відрізають серце. Канюлю з серцем закріплюють у штативі. Верхівку серця з’єднують з пишучим важелем, канюлю заповнюютъ розчином Рінгера і записують міограму на кімографі. Потім до розчину Рінгера в канюлю додають дві-три краплі адреналіну 1:1000 і записують міограму. Звертають увагу на зміни ритму і амплітуди скорочень серця. Після цього піпеткою швидко видаляють розчин із канюлі і ретельно промивають серце новими порціями розчину Рінгера до відновлення його роботи.

Також вивчають зміни в роботі серця після заміни розчину Рінгера фізіологічним розчином та почергового додавання до розчину Рінгера в канюлю трьох-чотирьох крапель 1%-них розчинів СаСl₂ і КСl.

Контрольні питання

1. Умови для роботи ізольованого серця.

2. Зміни серцевої діяльності під впливом фізіологічного розчину.

3. Значення іонів Са ⁺⁺ і К ⁺ у серцевій діяльності.

4. Дія адреналіну на роботу серця.