3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:

Для уточнення діагнозу неускладнених гриж додаткові дослідження непотрібні, діагностика базується на клінічній картині.

4. Диференційний діагноз:

При синдромі грижового випинання проводиться:

-між ускладненими грижами (защемлення, невправимість, запалення, копростаз) та неускладненими;

-між паховими грижами та стегновими

-між паховими грижами та ліпомами, пухлинами, інфільтратами з запаленням лімфатичних вузлів в паховій ділянці, водянкою оболонок яєчка і сім`яного канатика.

5. Клінічний діагноз:

Вказується нозологічна одиниця та форма перебігу захворювання, наявні ускладнення - на підставі клініко-статистичної класифікації (дивись “Уніфіковані клініко-статистичні класифікації хвороб органів травлення”. Відомча інструкція. Дзяк Г.В., Березницький Я.С., Філіпов Ю.О. з співав.- Київ, Дніпро-VAL, 2004).

6. Організаційно-лікувальна тактика:

Визначається необхідність госпіталізації для планового оперативного втручання (показання до операції, передопераційна підготовка, післяопераційне ведення хворого з визначенням груп лікарських препаратів та напрямків їх дії), або можливість консервативного та амбулаторного лікування з визначенням груп лікарських препаратів та напрямків їх дії.

Лікування неускладнених гриж – планове оперативне втручання: герніотомія з пластикою грижових воріт з натягом тканин (аутопластика) або без натягу тканин (алопластика).

Перед проведенням планових оперативних втручань з приводу вентральної грижі великих розмірів потрібна профілактика синдрому „малої черевної порожнини” (синдром підвищенного внутрішньочеревного тиску призводить до розвитку в перші години після операції гострої легенево-серцевої недостатності та смерті хворого) – передопераційне тренування органів черевної порожнини знаходитись в малому за попередній обсязі простору або проведення оперативного втручання без натягу тканин.

Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

1. Важливість вивчення перебігу захворювань, що відносяться до синдрому грижового

випинання ?

2. Що виявляють при опитуванні хворого з синдромом грижового випинання ?

3. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з синдромом грижового випинання ?

4. Чому важливо знати дату та час початку захворювання у хворого з синдромом грижового випинання ?

5. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому з синдромом грижового випинання ?

6. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг синдрому грижового випинання ?

7. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ?

8. Що виявляють при огляді пахової ділянки ?

9. Чому можливе виникнення випинання в паховій ділянці ?

10. Які зміни можна виявити при пальпації випинання стінки черева ?

11. Які зміни можна виявити при пальцевому дослідженні пахових кілець ?

12. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на пахову грижу ?

13. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на стегнову грижу ?

14. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на пупкову грижу ?

15. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на вентральну післяопераційну грижі ?

16. На чому базується обгрунтування попереднього діагнозу захворювань при синдромі грижового випинання ?

17. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ?

18. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?

19. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?

20. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих з грижами та для попередження синдрому “малої черевної порожнини” ?

Література

Базова:

1. Хірургія. Том ІІ. Підручник за ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г.

Мішалова.- Дніпропетровськ, Дніпро-VAL, 2007.

2.Матеріал лекції.

Додаткова:

1.Методы исследования и манипуляции в клинической медицине. Под ред. Г.В. Дзяка и Я.С. Березницкого.- К.: Здоров`я, 1998.

2.Уніфіковані клініко-статистичні класифікації хвороб органів травлення. Відомча інструкція. Дзяк Г.В., Березницький Я.С., Філіпов Ю.О. з співав.- Київ, Дніпро-VAL, 2004.

3.Методика курації та схема написання навчальної історії хвороби (медичної карти стаціонарного хворого). Симптоми та синдроми при хірургічних захворюваннях. Навчально-методичний посібник. Березницький Я.С., Кабак Г.Г., Сулима В.П.- Дніпропетровськ, Антиколостома, 2004.

4.Тоскин К.Д., Жебровский В.В. Грыжи живота. М.: Медицина 1983.

5.Тоскин К.Д., Жебровский В.В. Грыжи брюшной стенки. М.: Медицина 1990.