Інформаційна частина методичної розробки

Мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми:

1.Анатомія, топографічна анатомія та оперативна хірургія – топографо-анатомічна характеристика прямої кишки, анального каналу з анальними жомами та судинами, черевної порожнини.

2.Фізіологія – функція ободової та прямої кишок.

3.Патологічна фізіологія – патогенез розвитку підвищеного внутрішньоочеревинного та внутрішньокишкового тиску і застою крові в судинах тазового дна, що приводить до синдрому випадання прямої кишки.

4.Патологічна анатомія – морфологічні зміни в прямій кишці, її м’язах та судинах, в черевній порожнині, в залежності від давності захворювання та причин, які призвели до розвитку синдрому випадання прямої кишки.

5.Мікробіологія, вірусологія та імунологія – місце зламу імунної системи організму

у виникненні слабкості м’язів та судин прямої кишки.

6.Загальна хірургія, пропедевтика внутрішніх хвороб – методика опитування та фі-

зікального обстеження хворого.

Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:

Використовуючи базовий рівень знань та вмінь, засвоїти теоретичні знання та практичні навички, які забезпечать оволодіння практично орієнтованими задачами в обсягах:

1Обстеження хворого для визначення клінічного перебігу випадання прямої кишки та геморою хронічного 3-4 ст. (опитування хворого та фізікальне обстеження)

2.Обгрунтування та формування попереднього діагнозу захворюваннь

3.Складання діагностичної програми та аналіз результатів додаткових дослідженнь

4.Формування переліку захворювань для диференційної діагностики та її проведення

5.Формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичної класифікації захворювань

6.Формування лікувальної програми для випадання прямої кишки та геморою хронічного 3-4 ст.

Програма самостійної підготовки до практичного заняття:

1. Актуальність проблеми синдрому випадання прямої кишки.

2. Визначення захворювань, які належать до синдрому випадання прямої кишки.

3.Причини та механізм розвитку захворювань, які належать до синдрому випадання прямої кишки.

4.Клінічні прояви (скарги, анамнез, дані фізікального обстеження хворого) з випаданням прямої кишки та гемороєм хронічним 3-4 ст.

5.Принципи діагностики та обсяг даних, необхідних для формування попереднього

діагнозу при захворюваннях, що належать до синдрому випадання прямої кишки.

6.Принципи складання діагностичної програми для уточнення попереднього діагнозу та подальшого лікування.

7.Перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу, складання диференційно-діагностичних таблиць з порівняльним аналізом.

8.Клініко-статистичні класифікації випадання прямої кишки та геморою хронічного 3-4 ст., та принципи формування клінічного діагнозу.

9.Обгрунтування організаційно-лікувальної програми.

Практичні навички, які закріплені за учбовим елементом:

1. 1. Дослідження прямої кишки ректальним дзеркалом

2. 2. Ректороманоскопія.

1. Дослідження прямої кишки ректальним дзеркалом:

Дослідження прямої кишки ректальним дзеркалом проводять після обстеження періанальної області та пальцевого дослідження прямої кишки в гумових рукавичках: при коліно-ліктьовому положенні хворого та при положенні хворого лежачи на спині з зігнутими в колінах та розведеними у сторони ногами.

Бранші ректального дзеркала (до 10 см), змащені вазеліновою олією або гелями Нефлуан, Луан, ЕМЛА поступово вводять скрізь анальний отвір у пряму кишку й по колу виконують розкриття дзеркала для розтягування м’язів анального жому - дивульсію жому. Після того як ректальне дзеркало на усю довжину введене у пряму кишку, відмічають наявність в її просвіті калового вмісту, патологічних домішок та визначають зміни поверхні слизової оболонки. Крім того, оглядають бокові та задню стінки кишки, потім передню стінку кишки - у чоловіків можливе випинання передміхурової залози при її патології, а у жінок нависання дугласова простору та матки. При наявності в просвіті кишки пухлинних утворень визначають їх локалізацію (передня, задня або бокові стінки кишки) з урахуванням прийнятої серед лікарів схеми “циферблату годинника”: при положенні хворого на спині з розведеними ногами ділянка анального отвору віртуально поділяється за циферблатом годинника: біля промежини – 12 «годин», праворуч від лікаря – 3 «години», біля куприка – 6 «годин», ліворуч від лікаря – 9 «годин». Далі визначають форму, розмір, характер поверхні, зміщуваність, наявність болючості. Це дозволяє відзначити пухлинне новоутворення (поліп, рак) від внутрішніх гемороїдальних вузлів та гнояка при парапроктиті.

Закінчив огляд прямої кишки, поступово виводять ректальне дзеркало із прямої кишки хворого та оглядають його бранші, звертая увагу на пофарбування калового вмісту та наявність патологічних домішок (кров, слиз, гній, пухлинний детрит).