Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Хирургия / Хирургия / Навчально-методичний посібник Абдомінальна хірургія 2013.doc
Скачиваний:
386
Добавлен:
07.06.2015
Размер:
2.43 Mб
Скачать

1. Визначення патогномонічних симптомів гострого апендициту:

- Бартомьє-Міхельсона – посилення болю у хворого в правій здухвинній ділянці при пальпації лікарем в правій здухвинній ділянці черева хворого при зміщенні хворого в положення на лівому боці у порівнянні із положенням на спині;

- Воскресенського – або симптом «сорочки», симптом «ковзання» - лівою рукою лікар натягує сорочку хворого за нижній край, кінчики 2-3-4 пальців правої руки лікаря встановлюються справа у реберного краю хворого і під час його вдоху (при послабленій черевній стінці) починають швидко ковзати з помірним натискуванням на живіт до правої здухвинної ділянки і далі на стегно. В момент ковзання пальців лікаря хворий відзначає різке посилення болю у правій здухвинній ділянці, зліва біль відсутній;

- Образцова – придавити пальцями руки лікаря черевну стінку хворого в правій здухвинній ділянці до появлення помірного болю і зафіксувати руку. Болючість посилюється при підніманні хворим спростованої (випрямленої, розігнутої в колінному суглобі) правої ноги. Характерно для ретроцекального розташування червоподібного відростку;

- Раздольського – поява болючості у вигляді овалу в правій здухвинній ділянці хворого при перкусії лікарем передньої черевної стінки хворого лікарським молоточком або пальцем лікаря (так званий, хірургічний симптом Раздольского, бо професор Роздольський був неврологом);

- Ровзінга – поява болю у правій здухвинній ділянці хворого при нанесенні поштовхів правою рукою лікаря зліва у зоні низхідної ободової кишки хворого, при цьому сигмоподібну кишку хворого притискують лівою рукою лікаря до задньої стінки живота хворого.

2. Аналіз клінічних показників крові і сечі при гострих запальних захворюваннях орга-

нів черевної порожнини:

2.1. Загальноклінічний аналіз крові – підвищення кількості лейкоцитів – лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, підвищення відсоткового складу паличкоядерних лейкоцитів, прискорення ШОЕ – свідчать про наявність запалення та можуть бути характерні для гострих апендициту, холециститу, панкреатиту.

2.2. Загально клінічний аналіз сечі – наявність білку – можливе при тяжкому перебігу гострих апендициту, холециститу, панкреатиту, наявність лейкоцитів та еритроцитів – можливе при ретроцекальному розташуванні гострого апендициту.

Особливості обстеження хворих з гострим запальним абдомінальним синдромом:

1. При опитуванні хворого необхідно визначити:

Скарги на:

А) Біль:

1.локалізація болю (права половина черева, праве підребер’я, ліва половина черева, ліве підребер’я, права здухвинна ділянка, епігастрій, інші ділянки, по всьому череву)

2.інтенсивність болю (слабкий, помірний, сильний)

3.іррадіація болю (в праве стегно, в поперекову ділянку, в зовнішні статеві органи, праве плече і інш.)

4.характер болю (постійний, переймоподібний,, зв`язок з актом дефекації, рухом, кашлем

5.чи були аналогічні напади болю раніше

Б) Послідовно виявляються інші скарги:

1.особливості відходження калу і газів, характер стулу –нормальний, пронос, затримка

2.нудота, блювота (одноразова, багаторазова), чи наступає полегшення після блювання

3.вздуття черева

4.зміни температури тіла (в яких межах підвищена)

5.зміни з боку інших органів та систем

Анамнез захворювання та життя:

А) Дата і час початку захворювання:

З чим пов`язує початок захворювання (на тлі повного здоров’я або після приймання їжі та її характером – м’ясна, рослинна, погрішність у дієті, зловживання алкоголем;

фізичним перевантаженням, положенням тіла), попередня локалізація болю (симптом Кохера-Волковича – симптом переміщення болю, або симптом «симуляції» виразкової хвороби шлунку чи 12-палої кишки з перфорацією), початок гострий або раптовий

Б) Коли і куди звернувся за медичною допомогою:

1.яке отримував лікування до надходження в клініку, його ефективність

2.коли доставлений в лікарню (дата, година)

В) Можливі інші причини виникнення захворювання

Г) Умови життя та праці, що могли зумовити виникнення захворювання

Д) У жінок – акушерсько-гінекологічний анамнез:

1.кількість вагітностей

2.кількість родів

3.дата останніх місячних

4.чи були останні місячні вчасно