3.Додаткові дослідження:

Лабораторні дослідження та їх результати

Апаратні (інструментальні) дослідження та їх результати

Консультації суміжних фахівців та їх рекомендації.

Додаткові дослідження необхідні для:

1) уточнення діагнозу;

2) підготовки та проведення лікування (консервативного чи оперативного) – треба знати стан організму хворого, наявність та перебіг супутніх чи невиявлених захворювань, наприклад, з боку серцево-судиної системи або цукровий діабет, тощо;

3) контроля ефективності лікування під час його проведення та по закінченні (при виписці).

4.На підставі аналізу скарг, анамнезу хвороби та життя, даних фізикального обстеження та отриманих даних додаткових досліджень визначаються захворювання для диференціальної діагностики та проводиться диференціальний діагноз:

Приклад проведення диференціального діагнозу після визначення переліку подібних захворювань:

Наявність деяких схожих клінічних проявів захворювання курованого хворого і гострого холециститу зумовлює необхідність проведення диференціальної діагностики між ними.

Такими схожими проявами є скарги на біль в животі, нудоту, блювоту.

Анамнестично - гострий початок захворювання.

Об`єктивно: - підвищення температури тіла, резистентність (напруження) м'язів передньої черевної стінки, місцева болючість при глибокій пальпації, наявність симптомів подразнення очеревини та запальні зміни в клінічному дослідженні крові.

Проте, уважне порівняння навіть схожих проявів та вилучення патогномонічних симптомів (характерних тільки для одного з цих захворювань), дозволяє виключити діагноз гострого холециститу.

Так, больовий синдром у курованого хворого характеризується наявністю інтенсивного колючого болю, який локалізується в правій здухвинній ділянці, не має іррадіації, не полегшується при використанні спазмолітиків.

Біль при холециститі відзначається значною інтенсивністю, локалізується в правій підреберній ділянці живота, має характерну іррадіацію в праве плече, праве надпліччя, праву половину грудної клітки. Біль зменшується при введенні спазмолітиків і ненаркотичних анальгетиків.

Даний хворий скаржиться і на те, що біль виник в епігастрії і через 3-4 годин змістився в праву здухвинну ділянку (симптом Кохера-Волковича), чого не буває при

гострому холециститі на початку захворювання.

Нашого хворого непокоїть нудота та одноразова блювота. Для гострого холециститу характерна багаторазова блювота жовчним вмістом.

Скарги загального плану у курованого хворого відсутні, в той час як для гострого холециститу характерні скарги на значну загальну слабкість, навіть лихоманку.

Щодо анамнезу, то у нашого хворого захворювання виникло гостро, серед повного здоров'я і він не пов'язує його з якимись провокуючими факторами (не було порушення дієти, переохолодження, емоційного та фізичного перевантаження та ін.). Виникнення гострого холециститу часто пов'язують з порушенням хворим дієти (вживання смаженої, гострої, жирної їжі), в анамнезі - наявність нападів болю в правому підребер’ї, жовчно-кам`яна хвороба, частіше хворіють жінки.

Загальний стан хворого майже без змін, колір шкіри блідо-рожевий, субфебрильна t⁰ тіла (37,6⁰ С ) та помірна тахікардія. При гострому холециститі колір шкіри та склер може бути іктеричний , t⁰ вище за 38°С, пульс до 100 і більше за одну хвилину.

До того ж є суттєві відмінності в місцевих проявах.

Язик у нашого хворого обкладений білим нальотом, вологий. При гострому холециститі язик обкладений коричневим нальотом, сухуватий.

При огляді черевної стінки у нашого хворого помітне відставання правої здухвинної ділянки в акті дихання, при гострому холециститі в акті дихання будуть відставати права підреберна та епігастральна ділянки.

При поверхневій пальпації у нашого хворого наявне напруження м'язів в правій здухвинній ділянці, а при гострому холециститі - в правому підребер’ї. При глибокій пальпації знаходимо місцеву болючість в правій здухвинній ділянці, а при гострому холециститі відповідно в правій підреберній ділянці.

До того ж при гострому холециститі часто можемо пропальпувати збільшений, напружений та болючий жовчний міхур (позитивний симптом Партур`є), або болючий інфільтрат, що не відзначається у нашого хворого.

У нашого хворого визначаються симптоми Ровзінга, Сітковського, Бартом`є-Міхельсона, Образцова, Роздольського, Габая, Яуре-Розанова.

Цих с и м п т о м і в не буває при гострому холециститі. Для нього характерні симптоми Ортнера, Мерфі, Кера, Георгієвського-Мюссі. Якщо у нашого хворого слабопозитивний симптом Щоткіна-Блюмберга спостерігається в правій здухвинній ділянці, то при гострому холециститі він виявляється в правій підреберній ділянці.

При пальцевому ректальному дослідженні у нашого хворого відмічається болючість правої передньої стінки прямої кишки та різниця пахвової та ректальної температур більше 1⁰ С (симптом Ленандера).

Для неускладненого гострого холециститу ці симптоми не характерні.

З допоміжних методів дослідження у нашого хворого невисокий лейкоцитоз (9·10⁹/л) зі зсувом формули вліво (п а л и ч к о я д е р н и х лейкоцитів до 12%).

При гострому холециститі запальні зміни білої крові значно більші, часто спостерігається зростання активності АЛаТ, АСаТ і лужної фосфатази .

Кардинальною відмінністю являється наявність запальних змін стінок жовчного міхура та ехопозитивних утворень з акустичною тінню у хворих гострим холециститом при ультразвуковому дослідженні.

Провівши таке детальне порівняння і констатуючи відмінність клініки гострого холециститу по кардинальних проявах від клініки захворювання у курованого хворого, діагноз гострого холециститу можна виключити.