1. Визначення рівня дегідратації при перитоніті (проба за Шелестюком)

В залежності від важкості клінічних проявів дегідратація може бути 1, 2 або 3 ступеня. Для визначення ступеня дегідратації та кількості рідини для інфузійної терапії використовують пробу на гідрофільність тканин за П.І. Шелестюком: після обробки шкіри антисептиком у передню поверхню передпліччя внутрішньошкірно вводять 0,25 мл 0,9 % розчину хлориду натрію та відмічають час до повного розсмоктування утвореної «лимонної шкірки», який відповідає певному ступеню дегідратації.

Номограма за Шелестюком

Ступінь дегідратації	Час розсмоктування (хв.)	Кількість рідини (мл/кг/на добу)	Добова кількість рідини для хворого вагою 70 кг*
1	40-30	50-80	3500-5600
2	30-15	80-120	5600-8400
3	15-5	120-160	8400-11200

* - обсяг рідини для корекції дегідратації складається із рівних частин 5% глюкози, Рингера-Локка та 0,9% хлориду натрію.

2. Аналіз оглядових рентгенограм при перитоніті

Безконтрастне рентгенологічне дослідження повинно виконуватись при мінімальній підозрі на гостре хірургічне захворювання та при травмі органів черевної порожнини. Виконується в положенні хворого стоя. Непрямими признаками перитоніту можуть бути зміни на рентгенограмі у наддіафрагмальних відділках грудної клітини. При цьому звертають увагу на характер затінення і його форму – нерідко воно має конусовидну форму, підлягає до стінок у вигляді площинного утворення або випинається над центральною частиною купола та нагадує тінь при пневмонії. Затінення при перитоніті не інтенсивне, немає елементів вогнищ, не має інфільтрації, видно тяжі, які утворені набряклими лімфатичними судинами плеври та фібринозними нашаруваннями між вісцеральною та парієнтальною плеврою. Іноді можна бачити ателектаз нижніх відділів легень або ж ателектаз частковий, дисковидний. Наявність випоту у синусах буде непрямим признаком перитоніту, а також високе стояння куполів діафрагми та порушення їх руху, вони можуть прийняти вид ущільненої бахромки.

Особливості обстеження хворих з перитонеальним синдромом:

1. При опитуванні хворого необхідно визначити:

Скарги на:

А) Біль:

1.локалізація болю (права половина черева, праве підребер’я, ліва половина черева, ліве підребер’я, права здухвинна ділянка, епігастрій, інші ділянки, по всьому череву)

2.інтенсивність болю (слабкий, помірний, сильний)

3.іррадіація болю (в праве стегно, в поперекову ділянку, в зовнішні статеві органи, праве плече і інш.)

4.характер болю (постійний, переймоподібний, оперізуючий – симптом Блайса), зв`язок з актом дефекації, рухом, кашлем

5.чи були аналогічні напади болю раніше

Б) Послідовно виявляються інші скарги:

1.особливості відходження калу і газів, характер стулу –нормальний, пронос, затримка

2.нудота, блювота (одноразова, багаторазова), чи наступає полегшення після блювання

3.здуття черева

4.зміни температури тіла (в яких межах підвищена)

5.зміни з боку інших органів та систем

Анамнез захворювання та життя:

А) Дата і час початку захворювання:

З чим пов`язує початок захворювання (на тлі повного здоров’я або після приймання їжі та її характером – м’ясна, рослинна, погрішність у дієті, зловживання алкоголем; фізичним перевантаженням, положенням тіла), попередня локалізація болю, початок гострий або раптовий

Б) Коли і куди звернувся за медичною допомогою:

1.яке отримував лікування до надходження в клініку, його ефективність

2.коли доставлений в лікарню (дата, година)

В) Можливі інші причини виникнення захворювання

Г) Умови життя та праці, що могли зумовити виникнення захворювання

Д) У жінок – акушерсько-гінекологічний анамнез:

1.кількість вагітностей

2.кількість родів

3.дата останніх місячних

4.чи були останні місячні вчасно