2.Фізікальне обстеження:

Огляд:

А) Загальний огляд:

1.ступінь тяжкості стану хворого

2.поведінка хворого: спокійна (лежить на спині, правому, лівому боці) або неспокійна (змінює положення тіла, метушиться, стогне)

3.температура тіла, частота пульсу

4.стан язика (сухий, вологий, обкладений, яким нальотом)

5.стан зеву та мигдалин

6.стан нижніх кінцівок

Б) Огляд:

Грудної клітини

Живота:

1.втягнутий, вздутий

2.симетричний, асиметричний

3.ступінь участі передньої черевної стінки в акті дихання (відставання якоїсь ділянки черева в диханні, асиметрія пупка, симптом Караванова)

Пальпація:

а) з’ясовується локалізація болю та напруги м’язів черевної стінки, наявність інфільтрату, локалізація, рухомість, розміри його в сантиметрах (окреслити його контури), гіперестезія шкіри живота;

б) наявність патогномонічних симптомів гострого апендициту (Ровзинга, Воскресенського, Сітковського, Бартом’є-Міхельсона, Образцова, Яуре-Розанова);

в) наявність перитонеальних симптомів та їх локалізація (захисне напруження м’язів,

симптоми Щьоткіна-Блюмберга, Менделя);

ж) перевіряються симптоми захворювань із східною клінічною картиною (симптом

поколочування по поперековій ділянці Пастернацького, Захар’їна, діафрагмального нерву, симптоми непрохідності кишечника і інш.);

з) при вагінальному та ректальному дослідженні – нависання склепіння і тазової очеревини, болючість (“крик” Дугласа), вибухання передньої стінки прямої кишки.

Перкусія: А) Грудної клітини

Б) Живота:

Наявність симптомів Раздольського, Лепене, зміни в перкуторних межах печінки, жовчного міхура, наявність печінкової тупості, притуплення звуку по фланках черева справа та зліва, внизу черева.

Аускультація:

А) Грудної клітини

Б) Живота: Наявність чи відсутність перистальтичних шумів.

На підставі отриманих даних після опитування хворого (скарги, анамнез захворювання та життя) і його фізикального обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація) проводиться обґрунтування попереднього діагнозу.

3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:

а) клінічний аналіз крові – наявність запальних змін у крові, що проявляється лейкоцитозом і зрушенням лейкоцитарної формули вліво. Більш виражені зміни при деструктивних формах гострого апендициту

б) клінічний аналіз сечі – при простій формі гострого апендициту змін у сечі немає, при деструктивних формах – у сечі може бути білок, циліндри, а при ретроцекальному розташуванні відростка – свіжі еритроцити, що необхідно враховувати при проведенні диференційного діагнозу

Додаткові інструментальні методи дослідження (застосовуються при труднощах у діагностиці):

а) оглядова рентгенографія органів черевної порожнини (для виключення або підтвердження непрохідності кишок, перфоративної виразки)

б) сонографія (для оцінки стану жовчного міхура, органів малого таза у жінок, наявності рідини у черевній порожнині і стану нирок). У хворих на гострий апендицит сонографічна картина представлена потовщенням червоподібного відростка, наявністю випоту

в) лапароскопія діагностична (яка може при підтвердженні діагнозу гострого апендициту завершитися ендоскопічним видаленням червоподібного відростка)