3.Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:

А) Лабораторні дані:

а) клінічний аналіз крові (лейкоцитоз зі зрушенням лейкоцитарної формули вліво, токсична зернистість лейкоцитів до юних форм при запальній природі механічної жовтяниці, зниження показників червоної крові - при тривалій жовтяниці і жовтяниці пухлинного генезу);

б) клінічний аналіз сечі (наявність жовчних пігментів), у калі відсутній стеркобілін;

в) біохімічний аналіз крові:

- наявність холестазу (підвищується рівень білірубіну за рахунок прямої фракції, холестерину і лужної фосфатази);

- активність перебігу в печінці запальних і дегенеративних процесів (рівень альдолази, амінотрансаміназ, лактатдегідрогенази, осадових проб зростає при приєднанні ураження паренхіми печінки);

- функціональний стан печінки (вміст білка і його фракцій, протромбіну, факторів згортання крові, сечовини) змінюється при розвитку печінково-ниркової недостатності.

Б) Iнструментальна діагностика:

- Ультразвукове дослідження (оцінка ширини жовчних проток і товщини їх стінки, наявність в них конкрементів, пухлиноподібних утворень у підшлунковій залозі).

- Комп’ютерна і магніторезонансна томографія.

- Дуоденоскопія (огляд великого дуоденального сосочка).

- Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (по інформативності перевершує УЗД, дає можливість встановити локалізацію перешкоди, а нерідко і її характер).

- Крізьшкірна, крізьпечінкова або лапароскопічна холангіографія (по інформативності не поступається РХПГ, але перевершує її за кількістю ускладнень).

- Радіоізотопне сканування печінки (інформативно для діагностики печінкового холестазу і патології печінки).

- Лапароскопія (використовується, якщо іншими методами діагноз точно не встановлено і якщо необхідно отримати додаткові відомості про поширеність процесу).

4. Диференційний діагноз.

Диференційна діагностика холедохолітіазу:

а) з органічним ураженням позапечінкових жовчних проток:

- рубцева стриктура загальної жовчної протоки;

- пухлина позапечінкових проток;

б) із захворюваннями великого дуоденального сосочка:

- пухлина;

- папіліт;

- стеноз;

в) із захворюваннями підшлункової залози:

- хронічний обструктивний панкреатит;

- пухлина підшлункової залози;

г) із запальними захворюваннями проток:

- холангіт.

Диференційна діагностика пухлин позапечінкових жовчних протоків:

а) з органічним ураженням позапечінкових жовчних проток:

- рубцева стриктура загальної жовчної протоки;

- холедохолітіаз;

б) із захворюваннями великого дуоденального сосочка:

- пухлина;

- папіліт;

- стеноз;

в) із захворюваннями підшлункової залози:

- хронічний обструктивний панкреатит;

- пухлина підшлункової залози;

г) із запальними захворюваннями проток:

- холангіт.

Диференційна діагностика пухлин великого дуоденального сосочка:

- пухлина панкреатобіліарної системи інших локалізацій;

- холедохолітіаз;

- холангіт;

- папіліт і стриктура великого дуоденального сосочка;

- хронічний панкреатит.

Диференційна діагностика при пухлині підшлункової залози:

- пухлина позапечінкових проток;

- пухлина великого дуоденального сосочка;

- холедохолітіаз;

- холангіт;

- хронічний обструктивний панкреатит.

Диференційна діагностика холангіту:

- сепсис;

- гострий холецистит;

- обструктивні захворювання жовчовивідної системи;

- абсцеси печінки.