- •Міністерство освіти і науки україни
- •Загальні відомості
- •Загальні вказівки
- •Заняття 1. Тема 1. Правила охорони праці, техніки безпеки та протипожежної профілактики під час роботи у лабораторії
- •Перша допомога у разі можливих нещасних випадків
- •Заняття 1. Тема 2. Правила відбору проб та підготовки їх до аналізу
- •Заняття 1. Тема 3. Оцінювання сенсорної чутливості дегустатора
- •Короткі відомості
- •Робота 1.1 Визначення смакового дальтонізму дегустатора
- •Робота 1.2. Визначення порогів смакової чутливості дегустатора
- •Робота 1.3. Визначення порогів смакової різниці дегустатора
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 2. Органолептична оцінка основної та додаткової сировини харчових виробництв
- •Короткі відомості
- •Робота 2. Проведення органолептичного аналізу основної та додаткової сировини Борошно
- •Маргарин
- •Молоко згущене незбиране з цукром
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 3. Оцінка якості зерна
- •Короткі відомості
- •Робота 3.1 Визначення масової частки вологи
- •Робота 3.2. Визначення натури зерна (гост 10840)
- •Робота 3.3. Визначення маси 1000 зерен (гост 10842)
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 4. Оцінка якості борошна
- •Короткі відомості
- •Робота 4.1. Визначення масової частки вологи
- •Робота 4.2. Визначення кислотності
- •Робота 4.3 Визначення білості
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 5. Оцінка якості крохмалю та солоду
- •Робота 5.1. Оцінка якості крохмалю Короткі відомості
- •Робота 5.2. Оцінка якості солоду Короткі відомості
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 6. Оцінка якості патоки і карамелі
- •Короткі відомості
- •Робота 6.2. Визначення Масової частки сухих речовин патоки
- •Робота 6.2. Визначення показників якості льодяникової карамелі Робота 6.2.1. Виготовлення льодяникової карамелі на патоці
- •Робота 6.2.2. Визначення органолептичних показників якості карамелі
- •Робота 6.2.3. Визначення кислотності карамелі методом титрування
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 7. Оцінка якості пресованих дріжджів
- •Короткі відомості
- •Робота 7.1. Органолептична оцінка якості
- •Робота 7.2. Визначення підйомної сили арбітражним та прискореним методами
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 8. Визначення масової частки сухих речовин у розчинах. Оцінка якості молока
- •Короткі відомості
- •Робота 8.1. Визначення масової частки сухих речовин рефрактометричним і ареометричним методами
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Робота 8.2. Визначення густини молока Короткі відомості
- •Робота 8.3. Визначення кислотності молока
- •Робота 8.4. Методи визначення соди (карбоната чи бікарбоната натрію) у молоці
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 9. Оцінка якості пива
- •Короткі відомості
- •Робота 9.1. Органолептична оцінка якості
- •Робота 9.2. Визначення колірності пива методом колориметричного титрування
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 10. Оцінка якості хлібобулочних виробів
- •Короткі відомості
- •Робота 10.1. Органолептична оцінка якості
- •Робота 10.2 Визначення масової частки вологи
- •Робота 10.3 Визначення пористості
- •Робота 10.4 Визначення кислотності
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 11. Оцінка якості макаронних виробів
- •Короткі відомості
- •Робота 11.1. Органолептичне оцінювання якості макаронних виробів
- •Робота 11.2. Визначення варильних властивостей
- •11.2.1. Визначення тривалості варіння виробів до готовності
- •11.2.2. Визначення кількості поглинутої води
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 12. Аналіз якості борошняних кондитерських виробів
- •Короткі відомості
- •Робота 12.1. Виготовлення цукрового печива та кексів
- •Робота 12.2. Органолептична оцінка борошняних кондитерських виробів
- •Робота 12.3. Визначення лужності печива методом титрування
- •Робота 12.4. Визначення масової частки вологи кексів
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 13. Аналіз якості помадних цукерок
- •Короткі відомості
- •Робота 13.1 Виготовлення помадних цукерок
- •Робота 13.2. Органолептична оцінка якості помадних цукерок
- •Робота 13.3. Визначення масової частки вологи рефрактометричним методом
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 14. Аналіз якості харчових концентратів обідніх та солодких страв
- •Короткі відомості
- •Робота 14.1. Визначення органолептичних показників якості
- •Робота 14.1. Визначення готовності страв до споживання
- •Робота 14.2. Визначення масової частки вологи харчоконцентратів обідніх страв експрес-методом
- •Робота 14.3. Визначення кислотності киселів
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
Робота 3.3. Визначення маси 1000 зерен (гост 10842)
Маса 1000 зерен є одним з показників якості зерна та насіння. Як правило, вона корелює з крупністю, а при однаковому розмірі характеризує щільність внутрішньої структури зерна і кількість поживних речовин, що містяться у ньому. Залежно від сорту, виду та різновидності, а також району вирощування маса 1000 зерен однієї і тієї самої культури значно коливається. Істотно позначається на масі 1000 зерен масова частка вологи у зерні. Тому часто масу 1000 зерен виражають у перерахунку на сухі речовини. В таких випадках необхідно одночасно з середньої проби відібрати наважки для визначення вологості і маси 1000 зерен.
Маса наважки для визначення 1000 зерен залежить від крупності зерна окремих культур: 500 г - кукурудза, квасоля, кормові боби; 200 г - горох, нут, соя; 50 г - пшениця, жито, ячмінь, овес, тритикале, рис, сорго, вика; 25 г-просо.
Виділену наважку звільняють від сміттєвої та зернової домішок, потім висипають на розбірну дошку, ретельно перемішують та розрівнюють рівним шаром у вигляді квадрата, який поділяють по діагоналях на чотири трикутники. З кожного трикутника підряд відраховують по 250 зерен. Зерна, відібрані з двох протилежних трикутників, об’єднують і отримують дві наважки по 500 зерен, кожну з яких зважують з точністю до 0,01 г. Різниця між масою двох наважок не повинна перевищувати 5 % їх середньої маси. Маси двох наважок додають і одержують масу 1000 зерен. Паралельно з цим роблять визначення вологості у відповідності з ГОСТ 13586.5. Для перерахунку маси 1000 зерен, г, на сухі речовини використовують формулу:
,
де Gср і Gф - маса 1000 зерен відповідно у перерахунку на сухі речовини і фактична, г; W – масова частка вологи зерна, %.
У документах про якість масу 1000 зерен визначають з точністю: до 0,01 г - при масі 1000 зерен менше 10 г; до 0,1 г - від 10 до 100 г; до І г - понад 100 г.
Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
Одержані результати порівнюють з нормативними значеннями і роблять висновки про відповідність зразків вимогам нормативної документації.
Запитання для самоконтролю
Чому масова частка вологи є важливим показником якості харчових продуктів?
Якими методами можна визначати масову частку вологи у продуктах?
Дайте визначення натурі зерна. У яких одиницях вона вимірюється?
Охарактеризуйте метод визначення натури зерна на пурці.
Які фактори та яким чином впливають на величину натури зерна ?
Що характеризує маса 1000 зерен?
Назвіть розміри наважки для визначення маси 1000 зерен різних культур.
Від чого і як саме залежить маса 1000 зерен ?
Назвіть точність зважування і допустиму різницю у двох паралельних зважуваннях при визначенні показників якості зерна.
Заняття 4. Оцінка якості борошна
Мета:ознайомитись з методами визначення масової частки вологи, кислотності та білості борошні, зробити висновок про відповідність досліджуваних зразків нормативним показникам.
Завдання:
визначити масову частку вологи отриманого зразка борошна;
з'ясувати передумови накопичення кислотності у борошні;
визначити титровану кислотність отриманих зразків борошна та порівняти одержані дані з рекомендаціями, прийнятими у галузі;
визначити білість зразку борошна за допомогою приладу РЗ-БПЛ;
порівняти одержані дані з вимогами нормативної документації;
встановити відповідність даного зразка за показниками його масової частки вологи та білості вимогам нормативної документації;
Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви:технічні ваги, набір рівноваг, сушильна шафа СЕШ з набором бюкс, ексикатор, конічні колби, фарфорові ступки, циліндри, бюретки, мірні колби, 1 %-вий спиртовий розчин фенолфталеїну, 0,1 моль/дм3розчин гідроксиду натрію.