- •Міністерство освіти і науки україни
- •Загальні відомості
- •Загальні вказівки
- •Заняття 1. Тема 1. Правила охорони праці, техніки безпеки та протипожежної профілактики під час роботи у лабораторії
- •Перша допомога у разі можливих нещасних випадків
- •Заняття 1. Тема 2. Правила відбору проб та підготовки їх до аналізу
- •Заняття 1. Тема 3. Оцінювання сенсорної чутливості дегустатора
- •Короткі відомості
- •Робота 1.1 Визначення смакового дальтонізму дегустатора
- •Робота 1.2. Визначення порогів смакової чутливості дегустатора
- •Робота 1.3. Визначення порогів смакової різниці дегустатора
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 2. Органолептична оцінка основної та додаткової сировини харчових виробництв
- •Короткі відомості
- •Робота 2. Проведення органолептичного аналізу основної та додаткової сировини Борошно
- •Маргарин
- •Молоко згущене незбиране з цукром
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 3. Оцінка якості зерна
- •Короткі відомості
- •Робота 3.1 Визначення масової частки вологи
- •Робота 3.2. Визначення натури зерна (гост 10840)
- •Робота 3.3. Визначення маси 1000 зерен (гост 10842)
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 4. Оцінка якості борошна
- •Короткі відомості
- •Робота 4.1. Визначення масової частки вологи
- •Робота 4.2. Визначення кислотності
- •Робота 4.3 Визначення білості
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 5. Оцінка якості крохмалю та солоду
- •Робота 5.1. Оцінка якості крохмалю Короткі відомості
- •Робота 5.2. Оцінка якості солоду Короткі відомості
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 6. Оцінка якості патоки і карамелі
- •Короткі відомості
- •Робота 6.2. Визначення Масової частки сухих речовин патоки
- •Робота 6.2. Визначення показників якості льодяникової карамелі Робота 6.2.1. Виготовлення льодяникової карамелі на патоці
- •Робота 6.2.2. Визначення органолептичних показників якості карамелі
- •Робота 6.2.3. Визначення кислотності карамелі методом титрування
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 7. Оцінка якості пресованих дріжджів
- •Короткі відомості
- •Робота 7.1. Органолептична оцінка якості
- •Робота 7.2. Визначення підйомної сили арбітражним та прискореним методами
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 8. Визначення масової частки сухих речовин у розчинах. Оцінка якості молока
- •Короткі відомості
- •Робота 8.1. Визначення масової частки сухих речовин рефрактометричним і ареометричним методами
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Робота 8.2. Визначення густини молока Короткі відомості
- •Робота 8.3. Визначення кислотності молока
- •Робота 8.4. Методи визначення соди (карбоната чи бікарбоната натрію) у молоці
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 9. Оцінка якості пива
- •Короткі відомості
- •Робота 9.1. Органолептична оцінка якості
- •Робота 9.2. Визначення колірності пива методом колориметричного титрування
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 10. Оцінка якості хлібобулочних виробів
- •Короткі відомості
- •Робота 10.1. Органолептична оцінка якості
- •Робота 10.2 Визначення масової частки вологи
- •Робота 10.3 Визначення пористості
- •Робота 10.4 Визначення кислотності
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 11. Оцінка якості макаронних виробів
- •Короткі відомості
- •Робота 11.1. Органолептичне оцінювання якості макаронних виробів
- •Робота 11.2. Визначення варильних властивостей
- •11.2.1. Визначення тривалості варіння виробів до готовності
- •11.2.2. Визначення кількості поглинутої води
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 12. Аналіз якості борошняних кондитерських виробів
- •Короткі відомості
- •Робота 12.1. Виготовлення цукрового печива та кексів
- •Робота 12.2. Органолептична оцінка борошняних кондитерських виробів
- •Робота 12.3. Визначення лужності печива методом титрування
- •Робота 12.4. Визначення масової частки вологи кексів
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 13. Аналіз якості помадних цукерок
- •Короткі відомості
- •Робота 13.1 Виготовлення помадних цукерок
- •Робота 13.2. Органолептична оцінка якості помадних цукерок
- •Робота 13.3. Визначення масової частки вологи рефрактометричним методом
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 14. Аналіз якості харчових концентратів обідніх та солодких страв
- •Короткі відомості
- •Робота 14.1. Визначення органолептичних показників якості
- •Робота 14.1. Визначення готовності страв до споживання
- •Робота 14.2. Визначення масової частки вологи харчоконцентратів обідніх страв експрес-методом
- •Робота 14.3. Визначення кислотності киселів
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
Робота 12.1. Виготовлення цукрового печива та кексів
Цукрове печивовиготовляють за рецептурою печива “Ленінград”:
Назва рецептурного компоненту |
Кількість, г |
Борошно пшеничне вищого ґатунку |
200 |
Крохмаль |
15 |
Цукор-пісок |
70 |
Маргарин |
35 |
Патока |
10 |
Меланж |
7,5 |
Сіль |
1,5 |
Двовуглекисла сода (харчова) |
1,5 |
Вуглеамонійна сіль |
0,2 |
Вода |
20 |
Приготування тіста для цукрового печива складається з двох фаз: приготування емульсії, до складу якої входить уся сировина згідно з рецептурою, крім борошна й крохмалю та замішування тіста на емульсії. Тривалість приготування емульсії – 5 хв, температура 30-35 °С. У ємкості змішують цукор, маргарин, патоку, меланж, сіль, соду, амоній і ставлять на водяну баню до повного розчинення. Потім емульсію охолоджують до кімнатної температури, додають борошно й крохмаль і добре вимішують тісто.
Готове тісто розкочують на спеціальній дошці в пласт товщиною близько 4 мм і формують тістові заготовки. Тривалість випікання цукрового печива – 3 хв за температури 250-280 °С. Випечене печиво охолоджують і проводять визначення органолептичних та фізико-хімічних показників якості.
Кексивиготовляють за рецептурою кексу “Столичний”:
Назва рецептурного компоненту |
Кількість |
Борошно пшеничне вищого ґатунку |
150 г |
Цукор-пісок |
100 г |
Маргарин |
100 г |
Яйце |
2 шт |
Вуглеамонійна сіль |
0,5 г |
Есенція |
3-4 краплі |
Маргарин збивають з цукром-піском протягом 3 хв, додають яйця і збивають масу ще 12 хв. У кінці збивання додають хімічний розпушувач (вуглекислий амоній), розчинений у невеликій кількості води, та есенцію. Потім вносять борошно й обережно за допомогою шпателя перемішують масу до однорідного стану. Готове тісто масою 85 г розкладають у металеві форми, змащені маргарином і випікають протягом 34-36 хв при температурі 190-200 °С. Випечені кекси охолоджують і проводять визначення органолептичних та фізико-хімічних показників якості.
Робота 12.2. Органолептична оцінка борошняних кондитерських виробів
Результати визначення органолептичних показників оформлюють у вигляді такої таблиці:
№ пор. |
Показник |
Характеристика | |
показника за стандартом |
досліджуваного зразка | ||
1 |
Смак і запах |
|
|
2 |
Форма |
|
|
3 |
Вигляд у зламі |
|
|
Робота 12.3. Визначення лужності печива методом титрування
Для визначення лужності 25 г тонко подрібненого печива вміщують у конічну колбу місткістю 500 см3, доливають з мірної колби місткістю 250 см3 дистильовану воду, енергійно збовтують, закривають колбу пробкою і залишають на 30 хв, збовтуючи кожні 10 хв. Потім вміст колби фільтрують крізь вату в суху колбу. 50 см3 фільтрату вносять в конічну колбу місткістю 200-250 см3, додають 2 -3 краплі індикатора бромтимолового синього і титрують 0,1 моль/дм3 розчином сірчаної кислоти до появи жовтого забарвлення.
Лужність печива, град, розраховують за формулою:
де V – кількість 0,1 моль/дм3 розчину Н2SО4, що пішла на титрування, см3; 250 – об’єм води, взятої для приготування витяжки, см3; К – поправочний коефіцієнт до титру кислоти (приймаємо К=1); G – маса наважки досліджуваного продукту, г; 50 – кількість досліджуваного розчину, узятого для титрування, см3; 1/10 – переведення 0,1 моль/дм3 розчину кислоти до 1 моль/дм3.
Відхилення між двома паралельними визначеннями не повинно перевищувати 0,2 град.