Робота 3.1 Визначення масової частки вологи

Масову частку вологи зерна визначають арбітражним методом та методом прискореного висушування (ГОСТ 13586.5). Останній базується на визначенні масової частки вологи зерна вимірюванням зменшення маси наважки подрібненого зерна, висушеного у повітряно-тепловій шафі СЕШ при фіксованих параметрах: температурі 130 °С та тривалості висушування 40 хв.

Для проведення визначення з середньої проби зерна виділяють наважку ма­сою приблизно 20 г та подрібнюють її. Крупність помелу контро­люється просіванням сировини через сита з діаметрами отворів 1,0 та 0,8 мм протягом 3 хв. У подрібненому продукті частинки розмі­рами менше 0,8 мм (прохід через сито 0,8 мм) повинні становити не менше 50 %, а розмірами понад 1 мм (схід із сита 1,0 мм) - не більше 5 %.

У два попередньо висушених та зважених бюкси беруть наважки по 5,00±0,05 г подрібненого зерна. Бюкси відкривають і разом з кришками ставлять у заздалегідь нагріту до 130 °С шафу для вису­шування, яке проводять протягом 40 хв. Відлік часу ведуть з мо­менту, коли температура у шафі із встановленими бюксами досягає 130 °С. Вільні гнізда у шафі мають бути закриті заглушками.

Після висушування бюкси з зерном виймають з шафи, закривають кришками та перекладають у ексикатор приблизно на 20 хв. до пов­ного охолодження. Охолоджені бюкси зважують з точністю до 0,01 г і знову кладуть у ексикатор до кінця підрахунків.

Масову частку вологи, %, розраховують за формулою:

,

де G₁, G₂ та G₃ - маса бюкса відповідно з наважкою до і після ви­сушування і порожнього, г; К - поправочний коефіцієнт, що становить: для проса, гречки і рису – 0,10 %, для пшениці, жита і ячменю – 0,20 %, для вівса – 0,30 %, для гороху, кукурудзи і квасолі – 0,45 %.

Відхилення між двома паралельними визначеннями не повинно перевищувати 0,5 %. За вологість аналізованого зразка приймають середньоарифметичну величину двох паралельних визначень.

Робота 3.2. Визначення натури зерна (гост 10840)

Метод ґрунтується на властивості сипкості зерна, тобто на його здатності займати певний об’єм і набувати певної ваги за­лежно від морфологічної будови, стану та хімічного складу.

Натурною називається маса одного літра зерна, виражена у гра­мах. Натуру визначають за допомогою приладу, який називається пурка і складається з мірного циліндра (мірки) для вимірювання одного літра зерна, наповнювального циліндра для рівномірного заповнення мірки зерном, циліндра для початкового насипання зер­на та фіксації висоти насипу в наповнювальному циліндрі, вантажу для витіснення повітря з мірки, ножа для відділення одного літра зерна у мірному циліндрі та ваг з наважками.

Для початку визначення необхідно зібрати пурку і заповнити циліндр для початкового насипання отриманим зразком зерна, не досипаючи 1 см до верхнього краю. Відкрити заслінку внизу цього циліндра і дати змогу зерну неве­ликим рівним струменем пересипатись у наповнювальний циліндр. Потім, не струшуючи пурки, треба різко висмикнути ніж. Вантаж разом з зерном впадуть у мірний циліндр. Після цього знову вста­вити ніж, зняти циліндри та відсипати залишки зерна на ножі. Да­лі вийняти ніж, а мірний циліндр разом з зерном зважити на ва­гах з точністю до 0,5 г.

Натуру кожного зразка зерна слід визначати двічі. Різниця у результатах двох паралельних визначень не повинна перевищувати 5 г (для вівса - 10 г). Результати розраховуються з точністю до 1,0 г.