Робота 4.2. Визначення кислотності

Кожен студент отримує зразок борошна, у якому визначає кислотність за водно-борошняною суспензією. Для цього з досліджуваної проби беруть наважку борошна масою 5 г з похиб­кою не більше 0,01 г, переносять її в суху конічну колбу місткістю 100 - 150 см³і доливають з циліндра місткістю 50 см³дистильовану воду. Вміст колби ретельно перемішують до зникнення грудочок, додають три краплі 1 %-вого розчину фенолфталеїну, а у суспензію з житнього борошна – п’ять крапель індикатора. Потім суспензію титрують 0,1 моль/дм³розчином гідроксиду натрію до появи рожевого забарвлення, яке не зни­кає протягом 1 хв.

Після зникнення рожевого забарвлення по закінченню вказа­ного часу додають ще три – чотири краплі розчину фенолфталеїну. Поява рожевого забарвлення свідчить про закінчення титрування. В іншому разі титрування продовжують.

Якщо початкова суспензія інтенсивно забарвлена, то для порівняння готують другу суспензію з досліджуваної проби борошна і, титруючи, пост­ійно порівнюють одержаний відтінок з початковим кольором.

Кислотність борошна, град, розраховують за формулою:

,

де V – кількість 0,1 моль/дм³розчину гідроксиду натрію, що пішла на титру­вання, см³; k – поправочний коефіцієнт до 0,1 моль/дм³розчину гідроксиду натрію (приймається за даними лабораторії, зазвичай k=1); G – маса наважки борошна, г; 1/10 – коефіцієнт перерахунку 0,1 моль/дм³розчину гідроксиду натрію на 1 моль/дм³.

Розрахунки проводять з точністю до другого десяткового знака з подальшим округленням до першого десяткового знака. За кінцевий результат дослідження приймають середнє арифметичне двох паралель­них визначень, допустиме відхилення між якими не повинно переви­щувати 0,2 град.

Робота 4.3 Визначення білості

Суть методу полягає у вимірюванні відбивної здатності ущільнено-згладженої поверхні борошна за допомогою фотоелектричного приладу РЗ-БПЛ. Для проведення аналізу з різних місць середньої проби відбирають дві наважки масою 505 г і крізь спеціальне сито заповнюють ними дві кювети. Паличкою, що входить до комплекту приладу, борошно в кюветі ущільнюють, розрівнюють по всій поверхні, надлишок борошна вилучають з кювети.

Після настроювання приладу, відповідно до інструкції, на підставку ставлять заповнену борошном кювету. Фотоелектричну голівку повільно опускають на борошно і за цифровим індикатором знімають покази з точністю до 0,1 одиниці умовної шкали приладу. Потім очищують оптичну частину голівки від залишків борошна, ставлять на підставку іншу кювету з борошном і знову проводять вимірювання. Розбіжність між двома вимірюваннями не повинна перевищувати 1 одиниці умовної шкали приладу.

За показник білості борошна приймають середнє арифметичне показників приладу з поправками на крупність борошна (-2 од.) і вміст домішок твердої і білозерної пшениці (-1 од.). При використанні приладів РЗ-БПЛ-Ц з удосконаленою оптичною схемою результати вимірювань зменшують на 29 одиниць умовної шкали приладу. Після внесення всіх поправок здійснюють округлювання.

Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації

Одержані результати порівнюють з нормативними значеннями і роблять висновки про відповідність зразків рекомендованим нормам чи вимогам нормативної документації.