- •Міністерство освіти і науки україни
- •Загальні відомості
- •Загальні вказівки
- •Заняття 1. Тема 1. Правила охорони праці, техніки безпеки та протипожежної профілактики під час роботи у лабораторії
- •Перша допомога у разі можливих нещасних випадків
- •Заняття 1. Тема 2. Правила відбору проб та підготовки їх до аналізу
- •Заняття 1. Тема 3. Оцінювання сенсорної чутливості дегустатора
- •Короткі відомості
- •Робота 1.1 Визначення смакового дальтонізму дегустатора
- •Робота 1.2. Визначення порогів смакової чутливості дегустатора
- •Робота 1.3. Визначення порогів смакової різниці дегустатора
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 2. Органолептична оцінка основної та додаткової сировини харчових виробництв
- •Короткі відомості
- •Робота 2. Проведення органолептичного аналізу основної та додаткової сировини Борошно
- •Маргарин
- •Молоко згущене незбиране з цукром
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 3. Оцінка якості зерна
- •Короткі відомості
- •Робота 3.1 Визначення масової частки вологи
- •Робота 3.2. Визначення натури зерна (гост 10840)
- •Робота 3.3. Визначення маси 1000 зерен (гост 10842)
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 4. Оцінка якості борошна
- •Короткі відомості
- •Робота 4.1. Визначення масової частки вологи
- •Робота 4.2. Визначення кислотності
- •Робота 4.3 Визначення білості
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 5. Оцінка якості крохмалю та солоду
- •Робота 5.1. Оцінка якості крохмалю Короткі відомості
- •Робота 5.2. Оцінка якості солоду Короткі відомості
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 6. Оцінка якості патоки і карамелі
- •Короткі відомості
- •Робота 6.2. Визначення Масової частки сухих речовин патоки
- •Робота 6.2. Визначення показників якості льодяникової карамелі Робота 6.2.1. Виготовлення льодяникової карамелі на патоці
- •Робота 6.2.2. Визначення органолептичних показників якості карамелі
- •Робота 6.2.3. Визначення кислотності карамелі методом титрування
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 7. Оцінка якості пресованих дріжджів
- •Короткі відомості
- •Робота 7.1. Органолептична оцінка якості
- •Робота 7.2. Визначення підйомної сили арбітражним та прискореним методами
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 8. Визначення масової частки сухих речовин у розчинах. Оцінка якості молока
- •Короткі відомості
- •Робота 8.1. Визначення масової частки сухих речовин рефрактометричним і ареометричним методами
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Робота 8.2. Визначення густини молока Короткі відомості
- •Робота 8.3. Визначення кислотності молока
- •Робота 8.4. Методи визначення соди (карбоната чи бікарбоната натрію) у молоці
- •Запитання для самоконтролю
- •Заняття 9. Оцінка якості пива
- •Короткі відомості
- •Робота 9.1. Органолептична оцінка якості
- •Робота 9.2. Визначення колірності пива методом колориметричного титрування
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 10. Оцінка якості хлібобулочних виробів
- •Короткі відомості
- •Робота 10.1. Органолептична оцінка якості
- •Робота 10.2 Визначення масової частки вологи
- •Робота 10.3 Визначення пористості
- •Робота 10.4 Визначення кислотності
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 11. Оцінка якості макаронних виробів
- •Короткі відомості
- •Робота 11.1. Органолептичне оцінювання якості макаронних виробів
- •Робота 11.2. Визначення варильних властивостей
- •11.2.1. Визначення тривалості варіння виробів до готовності
- •11.2.2. Визначення кількості поглинутої води
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 12. Аналіз якості борошняних кондитерських виробів
- •Короткі відомості
- •Робота 12.1. Виготовлення цукрового печива та кексів
- •Робота 12.2. Органолептична оцінка борошняних кондитерських виробів
- •Робота 12.3. Визначення лужності печива методом титрування
- •Робота 12.4. Визначення масової частки вологи кексів
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 13. Аналіз якості помадних цукерок
- •Короткі відомості
- •Робота 13.1 Виготовлення помадних цукерок
- •Робота 13.2. Органолептична оцінка якості помадних цукерок
- •Робота 13.3. Визначення масової частки вологи рефрактометричним методом
- •Аналіз одержаних результатів, висновки й рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 14. Аналіз якості харчових концентратів обідніх та солодких страв
- •Короткі відомості
- •Робота 14.1. Визначення органолептичних показників якості
- •Робота 14.1. Визначення готовності страв до споживання
- •Робота 14.2. Визначення масової частки вологи харчоконцентратів обідніх страв експрес-методом
- •Робота 14.3. Визначення кислотності киселів
- •Аналіз одержаних результатів, висновки і рекомендації
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
Робота 8.3. Визначення кислотності молока
Одним з основних показників якості молока є його кислотність, яка залежить від наявності кислих солей, органічних кислот і продуктів розщеплення жирів. У результаті життєдіяльності молочнокислих та маслянокислих бактерій у молоці при зберіганні можуть накопичуватися кислореагуючі речовини, які підвищують кислотність молока, тому показник кислотності можна вважати ознакою свіжості та чистоти молока.
Кислотність молока і молочних продуктів (крім масла) виражають в градусах Тернера (°Т). Градус Тернера – це об’єм водного розчину гідроксида натрію чи калію концентрацією 0,1 моль/дм3, необхідний для нейтралізації 100 см3продукту. Свіже молоко зазвичай має кислотність 16-18 °Т, якщо кислотність вище 22 °Т – молоко при тривалому кип’ятінні може згортатися, а якщо понад 30 °Т – утворювати великі згустки навіть при незначному нагріванні.
Кислотність молока визначають титрометричним (арбітражним) методом та методом граничної кислотності, який використовується для масових визначень кислотності молока.
Для арбітражного визначення у конічну колбу місткістю 150-200 см3відміряють за допомогою піпетки 10 см3молока, додають 20 см3 дистильованої води і три краплі розчину фенолфталеїну. Суміш ретельно перемішують і титрують розчином гідроксиду натрію (калію) до появи слабо-рожевого забарвлення, що не зникає протягом 1 хв.
Кислотність молока в градусах Тернера визначають за формулою
К=Vт·10,
де Vт- об’єм водного розчину гідроксиду натрію (калію), витрачений на нейтралізацію 10 см3молока; 10 – коефіцієнт перерахунку на 100 см3молока.
Відхилення між паралельними визначеннями не повинні перевищувати 1°Т.
Робота 8.4. Методи визначення соди (карбоната чи бікарбоната натрію) у молоці
Для визначення наявності соди (карбоната чи бікарбоната натрію) як одного з методів фальсифікації молока використовують кількісний та якісний методи. Якісний метод ґрунтується на зміні забарвлення індикатора бромтимолового синього при додаванні його у молоко, що містить соду, а кількісний вимагає проведення озолення молока і визначення лужності золи методом титрування.
Якіснийметод визначення наявності соди у молоці досить швидкий, не вимагає складного обладнання та реактивів і дає змогу визначати масову частку соди, починаючи з 0,05 %. Основним реагентом є 0,04 %-й спиртовий розчин бромтимолового синього, який у лужному середовищі набуває забарвлення від світло-зеленого до темно-зеленого, залежно від реакції середовища.
Для визначення наявності соди у молоці у суху чи промиту дистильованою водою пробірку, вміщену у штатив, наливають 5 см3досліджуваного молока і обережно, по стінці, додають 7-8 крапель розчину бромтимолового синього. Одночасно проводять контрольний дослід з пробою молока, яке не містить соди. Через 10 хв спостерігають за зміною забарвлення кільцевого шару, не допускаючи перемішування вмісту пробірки.
Жовте забарвлення кільцевого шару вказує на відсутність соди в молоці. Поява зеленого забарвлення різних відтінків (від світло- до темно-зеленого) свідчить про наявність різної кількості соди у молоці.