- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
17.2 Класифікація черв’ячних передач
Оскільки фреза, що нарізає зубці черв’ячного колеса, є точною копією черв’яка майбутньої передачі, то вид передачі залежить від виду черв’яка, а спряжені зубці колеса виходять автоматично.
Отже, при виготовленні черв’ячної передачі вибирають вид черв’яка - по доцільності, з економічних міркувань, виробничої необхідності, спроможності обладнання тощо.
А тому види черв’ячних передач розрізняють за видом черв’яка.
17.3 Види червя’ків
За формою початкової поверхні (на якій створюється нарізка черв’яка, рис.1,2): циліндричні, глобоїдні.
Найбільш поширені циліндричні черв’яки.
Види циліндричних черв’яків за формою профілю витка нарізки (рис.3); а) архімедів черв’як має трапецієвидний профіль витка нарізки в осьовому перерізі а-а, а в торцевому перерізі L-L витки окреслені спіраллю Архімеда; б) конволютний черв’як має трапецієвидний профіль витка нарізки в нормальному перерізі n-n, а в торцевому перерізі L-L витки окреслені конволютою (подовжена або вкорочена евольвента); в)евольвентний черв’як - в торцевому перерізі L-L евольвентний профіль витка; г) черв’ячна передача з випукло-угнутим зачепленням (подібно передачі Новікова) по дузі кола в перерізі n-n (черв’як - угнутий профіль, колесо - випуклий). Стосовно черв’ячних коліс: в передачах з архімедовим, конволютним та евольвентним черв’яками їх зубці мають евольвентний профіль.
Основні геометричні й кінематичні параметри
На прикладі архімедового черв’яка, рис.6
1. Кут профілю витка в осьовому перерізі 2α=40?.
2. Розрахунковий осьовий крок p черв’яка, він же - коловий крок зубців колеса.
Розрахунковий модуль передачі є осьовим модулем черв’яка, а також торцевим модулем колеса, стандартизований.
4. Кількість заходів черв’яка z1 (кількість витків нарізки), може бути z1=1,2,4 (може бути й більше, але практично - до 4, в глобоїдних передачах є й z1=3).
5. Хід нарізки черв’яка Pz=pz1.
Ділильний діаметр черв’яка d1=mq, де q - коефіцієнт діаметра черв’яка з нормального ряду, (є такий ряд значень q: 6,3; 8,0; 10,0; 12,5; 16,0; 20,0; 25,0.
Ділильний кут підйому гвинтової лінії черв’яка λ (вимірюється по ділильному діаметрові),з рис.5
Ділильний діаметр черв’ячного колеса (основні розміри зубчастого вінця визначають в середньому його перерізі), де(нижня межа - з умови непідрізання зубів, бо спосіб нарізання тут інший, ніж для звичайних зубчастих коліс, дедля прямозубого зачеплення без зміщення нарізаючого інструменту; верхня межа обумовлюється міцністю зубців, бо, якщо їх більше 80, вони дуже мілкі і не міцні).
Якщо кут перехрещення осей валів черв’ка і колеса у просторі 90?, то кут нахилу зубців колеса β=λ (дорівнює кутові підйому гвинтової лінії черв’яка).
Нормальний модуль колеса mn=mcosλ при δ=90? (кут перехрещення осей). Повертаючись до класифікації черв’ячних передач, можна сказати, що евольвентний черв’як - це по суті косозубе циліндричне колесо з малою кількістю зубців (к-ть заходів) і дуже великим кутом нахилу зубців.
Передаточне число черв’ячних передач визначається з урахуванням того, що тут на відміну від звичайних зубчастих передач вектори колових швидкостей черв’яка V1 та V2 не співпадають за напрямком, вони направлені під кутом λ, а тому:
для силових передач (призначених для передавання потужностей) (приz1=1…4 та z2=28…80). В кінематичних пристроях u=300 і більше.
Коефіцієнт корисної дії черв’ячного зачеплення по аналогії з гвинтовою парою
де φ′ - зведений кут тертя (для передачі з кутом перехрещення осей 90?). Середні значення (тут ще до втрати потужності в зачепленні додаються втрати в підшипниках та на переміщування масла, тощо). Значення ККД зростають зі збільшеннямz1 (бо зростає λ) і зі зменшенням φ’. Черв’ячна передача, як і передача гвинт-гайка, має властивості самогальмування за умови λ<φ′, але при цьому ККД значно знижується (до 0,5 і менше). Самогальмівні черв’ячні передачі застосовують у вантажопідйомних механізмах тощо (в ліфтах обов’язково).
Коефіцієнт зміщення χ нарізаючого інструмента: передачі зі зміщенням використовуються найчастіше; зміщення робиться з метою доведення aw до стандарту після розрахунків на міцність (можна також при сталих aw і m варіювати величину z2 і, отже, передаточне число. Зміщення виконується тільки за рахунок колеса, бо нарізаюча фреза - точна копія черв’яка. Переважно виконують позитивне зміщення, бо при цьому зубці колеса міцніші. Значення коефіцієнта зміщення - в межах χ=±1.