- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
Розглянемо на прикладі силового
з’єднання, яке ще порівняно часто застосовується на практиці.
Припущення при розрахунках.
Навантаження розподіляються рівномірно між заклепками.
Сили тертя між з’єднаними деталями відсутні.
Зазори відсутні.
Вид пошкодження заклепки залежить від способу клепання. І перш за все - є зазор після збирання з’єднання між стержнем та отвором, чи ні.
1) При холодному клепанні зазор відсутній. У цьому випадку характерними видами пошкодження заклепки буде зріз стержня та його зминання на ділянці найтоншої із з’єднаних деталей (рис. 3)
2) При клепанні з нагріванням після охолодження з’єднання між стержнем та отвором виникає зазор, а заклепка зазнає розтягу від пружних сил стиснутих деталей. Якщо при цьому навантаження - з вібраціями, або змінна сила (сіпає), можливий згин стержня з одночасним розтягом і в результаті - руйнування стержня від втомленості при згині (рис. 2).
Крім цього, можливе руйнування з’єднаних листів від розтягу в послабленому отворами перерізі та проріз листа стержнем заклепки, якщо вона розміщена надто близько від кромки (розмір е, рис. 2). Для загального машинобудування - найчастіше використовують холодне клепання, тобто без зазору.
Розрахунок стержня заклепки ведеться, одначе, з припущенням, що зазор між ним та отвором відсутній (це виправдано, бо з одного боку зазор вибирається - див. рис. 2.).
Отже, (7.2.1)
де - кількість заклепок, що можуть водночас зруйнуватися (береться: при з’єднанні внапусток (рис.3) - всі заклепки з’єднання; при з’єднанні у стик - кількість заклепок на одній із з’єднаних деталей (по рис.2:);
- кількість площин зрізу (по рис.2: ; по рис.3:).
(7.2.2)
де - товщина найтоншої із з’єднаних деталей (накладки, рис.2, наприклад)
Розтяг листа й руйнування його в послабленому отворами перерізі
(7.2.3)
Проріз листа стержнем заклепки по довжині (дотична напруга - зріз):
(7.2.4)
З рівняння розрахунку листа на розтяг витікає важливий критерій, з допомогою якого оцінюють міцність з’єднання - коефіцієнт міцності заклепкового з’єднання:
(7.2.5)
Фізична суть його - відношення послабленого отворами перерізу листа на фронті одного кроку до непослабленого. Наприклад якщо , то
(7.2.6)
Тобто, в даному випадку з’єднані деталі послаблені отворами на 33%. Для компенсації цього послаблення, потрібно було б в тому місці, де отвори під заклепки, товщину листа взяти
(7.2.7)
При (на 30% послаблений)
Але листів з таким місцевим потовщенням металургійна промисловість для загального машинобудування не випускає (тільки за спеціальним призначенням). Отже, в більшості випадків конструктори вимушені для компенсації послаблення листів передбачати для з’єднання листи зі збільшеною товщиною () по всій довжині, а не тільки в місцях, де отвори. Це потовщення:. Звідси - величезна перевитрата металу та обважнювання конструкцій.
Промисловістю випускаються стандартні заклепки, і в залежності від діаметру стержня встановлюються рекомендації щодо всіх інших параметрів заклепкового шва:; в свою чергу діаметрвибирається з стандартного ряду залежно від:
;
;
.
Величина для однорядного шва дорівнює (0,58...0,67), для дворядного - (0,66...0,75). В середньому. Кількість заклепок визначається розрахунком на міцність.
Недоліки з’єднання:
Переваги цих з’єднань та область їх застосування освітлені вище .
Недоліки:
1)велика перевитрата матеріалу (із-за послаблення листів отворами; велика маса самих заклепок, що становить (3...4)% від маси конструкції в той час, як маса зварних швів становить відповідно (1,0...1,5)% від необхідності накладок при з’єднанні у стик);
2)трудомісткість виконання з’єднання (допоміжні операції: розмічання, пробивання або свердлення отворів), внаслідок чого процес клепання значно складніший і менш продуктивний, ніж зварювання.
Навіть після машинного пробивання треба свердлити, бо метал при цьому вигинається.