- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
20.2 Основи розрахунку на міцність
Розглянемо на прикладі рис. 1 (двохвильова ХЗП з нерухомим колесом в і роликовим ГX, і =80...250).*
Основний геометричний параметр передачі - діаметр гнучкого кол. а. Від нього залежать інші розміри передачі. **
При проектному розрахунку:
1. Діаметр серединної поверхні гнучкої оболонки кол. а - умовний розрахунок на кручення від розрахункового крутного моменту:
Тp = Та· kп· k∂ (20.2.1)
де Та - момент крутний колеса а;
kп - коефіцієнт перевантаження, табл., kп=1,0...1,4 (залежно від Тmax/Тном і величини і);
k∂ - коефіцієнт динамічності, табл., k∂=1,0...1,5 залежно від ступеня точності і швидкохідності.
(20.2.2)
де С - коефіцієнт, що враховує вплив розподілення навантаження по зонах зачеплення, по рекомендаціях, для нашого прикладу С=12...14;
ψs = dc/s1 (s1 - товщина стінки кол. а), табл., залежно від і та матеріалу
ψs= 85...100
[ τ ] кр - по рекомендаціях залежно від механічних характеристик матеріалу, режиму роботи та ін.
Орієнтовно - (80...90) МПа.
2. Розрахунок самого зубчастого зачеплення виконується як перевірний по напруженнях зминання σ зм.
Береться припущення, що зубці коліс а і в контактують як плоскі поверхні, бо:
а) для трикутних зубців це справді так;
б) профілі ельвовентних зубців близькі до трапецієвидних уже при Z≥150*.
Отже,
(20.2.3)
де Fta - колове зусилля на кол. а;
в - робоча ширина зубчастого вінця;
ZP - робоча кількість зубців;
h - глибина заходу зубців в западини *.
За статистикою проектування і експлуатації ХЗП:
ZP ≈ 0,25 Zа, (20.2.4)
(20.2.5)
Враховуючи, що
(20.2.6)
запишемо:
(20.2.7)
* Вважаємо, що в середньому глибина заходу зубців в западини - наполовину ,
Виразимо b= ψd · d а , (20.2.9)
де ψd = (0,08...0,20) для ХЗП - коефіцієнт ширини зубчастого вінця.
Остаточно
(20.2.10)
(20.2.11)
де k - коефіцієнт режиму роботи,
k = 1 – спокійний k = (1,25...1,75) - з ударами
= (25...50) МПа залежно від строку служби (менше термін - більше).
Оцінка і область застосування
Достоїнства:
Великі передаточні числа (одна ступінь - U = 80..250, а в спецпередачах - до 103, 105).
Висока навантажувальна спроможність завдяки тому, що багато пар зубців - одночасно в зачепленні ≈ (20...50)% від Z а, (80...100) пар замість 1...2 пар у звичайних зубчастих.
Компактність, малометаємність (по масі менше планетарних втричі, а по габаритах - в 1,5...2,0 рази).
Висока кінематична точність.
Як і планетарна, ХЗП може бути редуктором, мультиплікатором, диференціалом.
Як і у планетарних - менші навантаження на вали і опори (врівноважені сили).
Можливість передавання Ткр через герметичну стінку.
Вади:
Мілкі модулі в порівнянні з d a, через це - жорсткі допуски на виготовлення, необхідність дуже високої культури виробництва - спецпідприємства зі спецоснащенням, звідси - висока вартість; вигідно - лише випускати великими серіями.
Великі кутові швидкості ГX (w н) і через це - необхідність підшипників кочення з високою довговічністю, бо ГX - найбільш масивна і навантажена деталь.
Великі витрати потужності при високих U (η = 0,01...0,1).
Область застосування:
Найширше - космічна, військова техніка (літаки, підводні човни і т.д.), атомна ,хімічна *.
В інших галузях - там, де необхідно великі U, малі габарити, маса, у випадках з спецвимогами (герметичність, висока кінематична точність і т.п.) - транспорт, верстати, прилади, ПТМ і т. ін.
Найбільш широко ХЗП загального призначення - при N = (0,1...50,0) кВт.
Лекція №21 21.1 ЗУБЧАСТІ ПЕРЕДАЧІ з зачепленням М.Л.Новикова
Запропоновані д.т.н. Новиковим М.Л. в 1954 р.
Ці передачі з’явилися внаслідок розвитку теорії зубчастого зачеплення і пошуку шляхів уникнути недоліків, властивих евольвентному зачепленню:
1) низька несуча спроможність з точки зору втомлюваності робочих поверхонь під дією змінних контактних напружень (малі по величині зведені радіуси кривизни робочих профілів);
2) високі втрати потужності у зачепленні, пов’язані з наявністю двох видів тертя - кочення та ковзання;
3) підвищена чутливість до перекосів осей коліс у зв’язку з лінійним контактом зубців.
Передачі Новікова - підвищеної несучої спроможності - в них теоретичний лінійний контакт зубців замінено теоретично точковим (під навантаженням - це контакт по поверхні порівняно значної площі). Забезпечується це побудовою профілів, які скреслені дугами кола. При цьому зачеплення - опукло-ввігнуте (аналогія - внутрішнє евольвентне зачеплення).
Рис.1
П - полюс m. дотику початкових кіл
К - лінія зачеплення (┴ площині креслення)
r1, r2 - радіуси профілів дуг кола;
d1, d2 - діаметри початкових кіл;
П - полюс зачеплення контакту початкових кіл.
ℓ =Const - відстань між полюсом зачеплення П і точкою контакту К, яка лежить на лінії зачеплення (проходить вздовж осі колеса, ┴ площині креслення). Лінії П і К є паралельними між собою і паралельними осі коліс.
α∂ - кут тиску (α∂ = 30°).
Тільки косо зубі, β = 10...25°.
Можуть бути з циліндричними, конічними колесами, а також у вигляді черв’ячних пар. Розрахунок на міцність ведеться за методикою,прийнятою для зубчастих передач з евольвент ним зачепленням