- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
є найбільш поширеними, тому ми їх і розглянемо детально. Це, наприклад, з’єднання вінця черв’ячного (або зубчастого) колеса з центром; посадка підшипника кочення на вал і т.д.
Натяг - це від’ємна різниця між діаметром отвору та діаметром вала
(9.2.1)
Після з’єднання деталей створюється спільний діаметр посадочних поверхонь , це і є номінальний діаметр з’єднання. За рахунок пружних сил від деформації з’єднаних деталей в зоні спряження поверхонь виникає розподілений тиск.
Рис.1
9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
Запресовування
Нагрівання охоплюючої деталі до температури 200...400°С гарячим маслом або в електро- чи газових печах.
Охолодження охоплюваної деталі до температури -79°С (тверда вуглекислота) чи -196°С (зріджене повітря)
Запресовування - спосіб достатньо простий і легкодоступний, але зминання і частковий зріз (шабрування) мікронерівностей поверхонь послаблює міцність з’єднання в 1,5 рази порівняно з температурними способами.
Нагрівання зручно застосовувати для деталей з великим відношенням довжини до діаметру. При цьому способі є небезпека зміни структури металу, виникнення окалини, жолоблення деталей.
Охолодження - зручний спосіб для установлення невеликих деталей (наприклад, втулок) в масивні корпуси і т.п. Спосіб цей не має недоліків двох перших і є найбільш перспективним. З розвитком холодильної техніки для машинобудування він застосовується все ширше.
9.4 Основи розрахунку на міцність
Стандартну посадку вибирають з умови нерухомості з’єднання під навантаженням, яке задане. Але ця посадка може виявитись неприпустимою з точки зору міцності самих деталей. Тобто, від натягу при цій посадці можуть виникнути непомірні деформації або й руйнування.
Через це при розрахунках з’єднань з натягом розглядають дві умови: міцності з’єднання (його нерухомості); міцності з’єднаних деталей (тобто цілісності самих з’єднаних деталей).
Розрахунок міцності з’єднання
Залежно від виду навантаження розглянемо три випадки:
1.З’єднання навантажене тільки осьовою силою . Умова міцності з’єднання - сили тертя ковзання в зоні контакту повинні перевищувати навантаження, тобто
(9.4.3)
де - сила тертя ковзання в зоні контакту;
;
Рис.2
- коефіцієнт запасу зчеплення,
;
(9.4.4)
де - тиск на поверхні контакту;
- допустимий тиск на поверхні контакту;
- коефіцієнт тертя ковзання
При необхідності з рівнянь (9.3.3) і (9.3.4) визначають величину
2.З’єднання навантажене крутним моментом : умова міцності з’єднання - момент сил тертя ковзання перевищує крутний момент.
, (9.4.5)
, (9.4.6)
;
3.З’єднання навантажено одночасно осьовою силою і крутним моментом:
(9.4.7)
Розрахунок міцності з’єднаних деталей
Розрахунковий натяг визначається з залежності Ляме:
(9.4.8)
де в свою чергу
(9.4.9) (9.4.10)
В рівняннях (9.4.8), (9.4.9) і (9.4.10), по рис.2:
- номінальний (посадочний) діаметр з’єднання;
- діаметр отвору охоплюваної деталі (для суцільного валу );
- зовнішній діаметр маточини;
, - модулі пружності матеріалів відповідно валу й маточини;
, - коефіцієнти Пуассона матеріалів валу й маточини.
Коефіцієнт Пуассона інакше зветься коефіцієнтом поперечного стиску. Він по величині не залежить від розмірів тіла, а лише - від матеріалу. Константа, що характеризує властивості речовини:
(1)
де - відносне видовження;
- відносне поперечне розширення або звуження, тобто враховує, що при розтязі поперечні розміри тіла зменшуються, тоді <0, а при стискові - збільшуються, тоді>0
Величини ізавжди протилежні за знаком.
; ;;
При збиранні з’єднання способи запресовування мікронерівності контактних поверхонь, як уже зазначалось, зрізаються й згладжуються. Для компенсації цього доводиться збільшувати натяг. Дійсний натяг при цьому >, або
(9.4.11)
де ,- висоти мікронерівностей профілів по 10-ти точках спряжених поверхонь відповідно валу й маточини (беруться з табл.)
По величині вибирають стандартну посадку.
При необхідності розрахунки проводяться по рівняннях з теорії міцності товстостінних циліндрів (розділ курсу „Опір матеріалів”).
Сутність розрахунку закладено в рівнянні (9.4.8) з урахуванням найбільшого розрахункового натягу, а в зв’язку з цим - максимального посадочного тиску
(9.4.12)
де - найбільший розрахунковий натяг.