- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
8.3 Зварні з’єднання внапусток
виконуються тільки кутовими швами.
Шви поділяються на нормальні, посилені (опуклі), послаблені (угнуті). Останні застосовуються для надання більшої пружності з’єднання при змінних навантаженнях.
Катет шва може дорівнювати товщині листа(рис.5) або бути меншим (рис.6)
Поперечний переріз шва являє собою рівномірний прямокутний трикутник.
8.4 Розрахунок на міцність
кутового шва є уніфікованим. Небезпечний переріз шва пролягає по бісектрисі прямого кута.
Рис.7
Щоб уникнути вигину з’єднання в місці зварювання, довжина напустку повинна перевищувати. Шви знаходяться у складному напруженому стані. Тут і розтяг, і вигин, і дотичне напруження. Еквівалентне ж напруження по величині дорівнює приблизно дотичному напруженню зрізу по бісектральній площині поперечного перерізу шва, розмір якої в площині креслення - (ширина шва).
Загалом . В нашому випадку (рис.7)(оскільки).
Таке визначення величини є слушним для нормального шва і ручного зварювання. В інших випадках цифра вибирається з інтервалу 0,7...1,1 і загалом позначається- коефіцієнт, що враховує глибину проплавлення. Отже, по рис.7
(8.4.2)
де - з таблиць
- висота (катет) шва;
Уніфікованість розрахунку полягає в тому, що незалежно від розміщення кутового шва відносно вектора навантаження він однаковий (напруження по окремих швах, якщо їх декілька різних - сумується). Тобто, по рис.2
(8.4.3)
8.5 З’єднання впритул
може бути виконаним як стиковими, так і кутовими швами. У випадку стикового шва розрахунок ведеться по максимальних нормальних напруженнях, у випадку кутового - по максимальних дотичних. Можуть бути навантаженими силами й моментами.
Рис.8
1) З’єднання стиковим швом - нормальне max напруження
Вручну важко виконати рівний і рівномірний шов при
2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
Розрахунок по рис.9 має умовний характер, бо для напруження зрізу в швах приймається той же закон розподілення, що й для нормальних напружень в брусі, що працює одночасно на згин та розтяг.
Переваги й недоліки зварних з’єднань.
В порівнянні з литими конструкціями, зварні дають економію металу, бо менше переріз конструкцій (вдвічі-тричі): економія по масі на 30...50% за рахунок більш раціонального конструктивного виконання деталей при зварюванні.
В порівнянні з заклепковими з’єднаннями - менше витрати металу на шов (див. ; в той же час).
Нижче трудомісткість процесу.
Недоліки:
Виникнення залишкових напружень в з’єднаних елементах після зварювання.
Жолоблення зварених елементів.
Погане сприймання змінних і особливо вібраційних навантажень.
Складність і трудомісткість контролю швів.
Неможливість з’єднання елементів з матеріалів, що не піддаються зварюванню.
Лекція №9
9.1 З’єднання деталей з натягом
Це - напружені з’єднання, де натяг створюється необхідною різницею посадочних розмірів, деталей, що з’єднуються. Причому, різниця ця - від’ємна.
Сполучення - за рахунок сил пружності заздалегідь здеформованих в межах закону Гука деталей, що породжують сили тертя ковзання в зоні контакту.
З’єднання з натягом в загальному машинобудуванні найчастіше виконуються по циліндричних або конічних поверхнях, де одна з деталей охоплює іншу без допоміжних засобів скріплення.
З’єднання з натягом спроможні сприймати довільно направлені сили й моменти.
Переваги з’єднань: передача великих навантажень і гарне сприйняття ударних навантажень.
Недоліки: складність збирання й розбирання (особливо всередині нерознімного корпусу), можливість пошкодження поверхонь при розбиранні; залежність міцності з’єднання від розсіювання дійсних посадочних розмірів в межах допуску.