- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
7.3 Зварні з’єднання
Розрізняють два основних види промислового зварювання:
1) за допомогою електродуги;
2) контактне зварювання (основане на електроопорові).
З цих двох видів найбільш поширеним є електродугове зварювання.
Вперше в світі цей спосіб було запропоновано російським вченим і винахідником Бенардосом Н.І, в 1882р (два вугільних електроди, між якими виникала електродуга, а в зону дуги поміщали з’єднувані деталі, що прогрівалися, й металеву присадку - дріт для утворення зварного шва). Згодом (1888р.) спосіб було вдосконалено російським винахідником Славяновим Н.Г. (металічні електроди, що слугували водночас джерелом електродуги і присадкою для утворення шва).
Промислового розвитку зварювання набрало вже в 20-ті роки XX століття. І, треба відзначити, найбільший внесок в цю справу зроблено в нашій країні, а ще конкретніше - академією наук України (інститут ім. Патона): засновник - Євген Оскарович Патон:
а) автоматичне зварювання під шаром флюсу
б) електрошлакове зварювання, при якому тепло виділяється під час проходження електроструму через шлакову ванну від електроду до виробу, що зварюється.
Класифікація зварних з’єднань
та зварних швів:
1) З’єднання за ознакою взаємного розміщення елементів, що зварюються, поділяються на 3 групи:
з’єднання у стик (з накладками або без них)
з’єднання внапусток
з’єднання впритул
2) Зварні шви поділяються на стикові та кутові.
Всі види з’єднань, окрім внапусток, можна виконати обома типами швів. Кутові шви застосовуються в з’єднаннях внапусток, впритул (при чому в з’єднанні внапусток - тільки кутові). При з’єднанні у стик - також, якщо з накладками.
Стикові шви застосовуються в з’єднаннях у стик (без накладок), впритул (в з’єднанні у стик без накладок - тільки стикові).
В свою чергу кутові шви за ознакою розміщення відносно направлення зосередженого вектора зовнішнього навантаження поділяються на:
а. лобові; б. флангові; с. косі;
Лекція №8
8.1 Зварні з’єднання у стик
В разі потреби можуть бути виконані з накладкою (або з двома, якщо велике зовнішнє навантаження). З’єднання з накладками виконується з допомогою кутових швів, а без них - тільки стиковими. Або обома швами - комбіновано.
Розглянемо найбільш поширений варіант з’єднання - без накладок, шов стиковий. Залежно від товщини листів, що зварюються, застосовуються різні види розчищення кромок.
мм (без розчищення)
мм
мм і т.д.
Зі збільшенням спосіб розчищення ускладнюється.
8.2 Розрахунок на міцність
стикового шва проводиться з припущенням того, що напруження рівномірно розподілене в перерізі і по довжині шва. При різних по товщині зварюваних листах розрахунок ведеться по меншій товщині.
Рис.2
Згідно з відповідним навантаженням з’єднання може „працювати” на розтяг або на стиск. Навантаження на стиск є більш сприятливим. Тому розглянемо варіанти розтягу. Як показує досвід
експлуатації та статистика руйнувань, з’єднання руйнується в зоні термічного впливу, а не по самому шву.
Отже,
(8.2.1)
де ,- дійсне й допустиме напруження шва;
- розрахункова довжина шва; <при ручному зварюванні, бо при першому контакті електроду з металом - не проварюється, а при відриванні електроду в кінці може бути „кратер”; при автоматичному зварюванні=(або, якщо зварник - високої кваліфікації, „паспортист”)
Величина - вибирається з таблиць залежно від матеріалу деталей, способу зварювання та виду електроду (останнє - для електродугового зварювання).