- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
I клас, I група
(некеровані жорсткі муфти)
Втулкове з’єднання з валами - шпонками, штифтами або шліцами. Застосовують для діаметрів валів . Потребує точної співісності валів. Найпростіша, але жорстка (вали, з’єднані нею, працюють як одне ціле, повна відсутність компенсацій похибок виготовлення або монтажу, демпфуючих властивостей (удари, поштовхи і т. д.). Складність монтажу (необхідність осьового переміщення валів - одного з них, принайнмі).
I клас, IIгрупа:
(некеровані пружні)
МПВП: Має демпфуючі властивості, допускає ,,°. Стандартизовані для діаметра валіві
I клас, III группа:
(некеровані компенсуючі)
Це - жорсткі компенсуючі муфти, вони компенсують неспіввісність приблизно в тих же межах, що і МПВП.
II клас, iIгрупа
(фрикційні керовані)
Фрикційні дискові
Умова роботи
;
III клас (самокеровані):
I група (запобіжні)
а) Запобіжні зі зрізним штифтом
б) Запобіжні фрикційні. Будь-яка фрикційна муфта може працювати як запобіжна (відрегулювати пружини натискання на певний ). Найчастіше ж - багатодискові.
де - кількість пар поверхонь тертя (пар дисків)
II група (обгінні):
Обгінна муфта складається з двох напівмуфт. Внутрішня напівмуфта („зірочка”) утворює з зовнішньою клиновидні пази, де розташовані ролики або кульки, підтиснуті пружинами.
Якщо ведуча напівмуфта - внутрішня, то передача моменту можлива лише за годинниковою стрілкою (ролик затягається силами тертя в паз і там заклинюється).
III група (відцентрові):
Муфта включається автоматично при умові
,
де - відцентрова сила;
- сила пружин.
При роботі
де - коефіцієнт тертя ковзання між колодками і поверхнею зовнішньої обойми;
- кількість колодок
27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
Основне навантаження для муфт - це обертальний момент. У зв’язку з цим їх навантажувальну спроможність прийнято оцінювати допустимим обертальним моментом, значення якого (паспортне) разом з габаритами, приєднувальними розмірами, масою та ін. дається в паспорті муфти.
Для експлуатації треба приймати дещо менші значення моментів обертальних, бо це - довготривале навантаження.
Отже
(27.3.1)
де - коефіцієнт режиму роботи;
- коефіцієнт експлуатації;
- коефіцієнт безпеки (враховує характер наслідків, якщо муфта вийде з ладу), =1,0...1,8;
- коефіцієнт динамічності навантаження (поштовхи, удари та ін.), =1,0...1,5.
В загальному машинобудуванні, за дуже рідким виключенням, застосовують муфти стандартні. Отже, їх просто підбирають із стандартного ряду. При цьому тип муфти (клас, групу) вибирають згідно з вимогами приводу, а типорозмір (конкретну за розмірами муфту даного типу з таблиці ДЕСТу) - згідно заданого обертального моменту і приєднувального діаметру вала (для одного і того жвтаблиці дається декілька типорозмірів муфт з різними діаметрами отворів для вала, бо моменти згинальні в різних приводах бувають різні, і, отже, діаметри вихідних кінців валів також).
При необхідності стандартну муфту перевіряють на міцність по найбільш слабкій ланці.
Наприклад:
1. Втулкова муфта (рис. 3):
а) перевірний розрахунок шпонок (штифтів, шліцевого з’єднання);
б) перевірка на міцність по деформації кручення самої втулки
(27.3.2)
(27.3.3)
- внутрішній діаметр;
- зовнішній діаметр.
2. Фрикційна дискова муфта (рис. 4):
а) перевірка поверхонь в зоні тертя на допустимий питомий тиск
(27.3.4)
Зусилля натискання визначаємо з умови роботи муфти:
(27.3.5)
(27.3.6)
3. Зубчасті муфти перевіряються тільки по максимальних навантаженнях
(див. розрахунок зубчастих передач на контактну міцність по ).
4. МПВП: зминання гумових кілець.