- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
Прикладений до гайки момент, що створюється ключем робітника, переборює два реактивні моменти (моменти опору прокручуванню гайки):
момент тертя ковзання між витками різьби гвинта та гайки:
(2.3.1)
де d2/2-плече сили, а тангенціальний вираз-аналог коефіцієнту тертя ковзання;
Рис.2
наближено момент тертя ковзання на торці гайки
(2.3.2)
де Dc=(D+d0)/2 -середній діаметр опорної кільцевої поверхні гайки;
d0 - діаметр отвору;
D- зовнішній діаметр гайки з урахуванням фаски.
Отже,
)+] , (2.3.3)
В свою чергу
Tkp=FpL (2.3.4)
(з (2.3.3) і (2.3.4) вираховують L)
де Fp - зусилля робітника, прикладене до ключа;
L - важіль ключа.
Зусиллям робітника задаються в межах Fp =(150...200)Н.
Лекція №3
3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
Вихід з ладу болтів, гвинтів, шпильок буває найчастіше внаслідок розриву стержня в місці збігу різьби, або там, де починається головка гвинта (болта) під впливом місцевої концентрації напруження. Спостерігаеться також руйнування головки та самої різьби.
Оскільки розміри цих деталей, якщо вони стандартні, відповідають умові рівноміцності по всіх крітеріях, то розрахунок ведеться по одному основному крітерію роботоздатності-міцності різьбової частини деталі-стерженя.
Цим розрахунком визначається d1-мінімальний діаметр різьби стержня, після чого решта параметрів береться з таблиці державного стандарту.
Як розрахунковий параметр береться внутрішній діаметр різьби стержню d1.
Далі розглянемо основні випадки таких розрахунків (типові, на яких базуються всі інші).
3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
Такі випадки трапляються вкрай рідко. Це, наприклад, нарізний хвостовик вантажного гака вантажопідіймальної машини.
Умови міцності нарізної частини хвостовика:
(3.1.1)
звідки
(3.1.2)
Далі, виходячи з величини , по таблиці ДЕСТу для різьби вибирають всі її основні параметри (d, d2, P та ін).
Рис.9
3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
Прикладом може служити гвинтова стяжка (на одному з стержнів ліва різьба).
Рис.10
Розраховувана деталь перебуває в складному напруженому стані під впливом одночасної дії F та Tkp. Отже, розрахунок треба вести через еквівалентне зведене напруження, що виникає в небезпечному перерізі стержня. За ІV теорією міцності (енергетична теорія формозмінювання).
, (1)
де - розтяг стержню; (2)
- кручення стержня. (3)
В даному випадку реактивний момент тертя ковзання на торці гайки або її аналогу відсутній. Отже, навантажувальний момент кручення дорівнює моментові тертя ковзання між витками різьби: ),
) /)], (4)
Підставимо (2) та (4) в (1):
(5)
Приймаючи в рівнянні (5) для стандартної метричної різьби найбільш уживані на практиці параметри (ψ=2030'; d2/d1=1,12; f '=0,15, що відповідає значенню φ ׀=8040', тобто φ ׀ =arctg0,15), одержимо φ ׀ =arctg=arctg f'’
(6)
Висновок: ефект крученя збільшує напруження розтягу приблизно на 30%. Таким чином,
(7)
В усіх випадках, коли поряд з осьовою силою присутнє кручення, навіть тимчасове (наприклад, підтягування гайок з’єднання під навантаженням і т.д), завжди враховується ефект кручення коефіцієнтом 1,3 (середне значення).
Так само розраховуються гвинти домкратів, гвинтових пресів, гвинтових знімачів і т.д.