- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
Лекція №11
11.1 Фрикційні передачі і варіатори
Найпростіша фрикційна передача - з циліндричними котками для передавання потужності між паралельними валами
Котки (1-ведучий, 2 - ведений) притиснуті один до одного з певним зусиллям F. Від нормальної реакції в зоні контакту котків Fn виникає при обертанні котка 1 сила тертя ковзання Fтер з допомогою якої починає обертатись ведений каток2.
Передавання потужності - за рахунок сил зчеплення між котками ( на основі сил тертя ковзання ).
Передача з конічними котками
Звичайно зусилля F, яким притиснуті один до одного котки , прикладається до вала ведучого котка, який посаджено на вал консольно. Характерні геометричні параметри :
кути при вершинах конусів, l- конусна відстань.
Вважатимемо, що нормальна реакція Fn прикладена посередині контактної лінії, що має довжину b.
11.2 Лобовий варіатор швидкості
Ведучий коток 1 пересувається впродовж осі і таким чином змінюється r2 від мін до макс.
Отже, змінється й передаточне число.
Контакт котків залежить від геометричної форми поверхонь, що стикаються. Наприклад, на рис.1,2,3 - контакт теоретично по лінії. Може бути й теоретичний контакт точкою .
Але контакт як по лінії, так в точці - теоретичний . Оскільки матеріал котків зминається, то практично контакт буде відповідно по прямокутнику та по колу.
11.3 Основні кінематичні залежності
Передаточне число :
Загальний вид залежності
U = (11.3.1)
Через геометричні параметри :
Для рис. 1 (11.3.2)
Для рис.2 (11.3.3)
де - коефіцієнт, що враховує проковзування.
Крім, того для рис.2 передаточне число можна визначити через тригонометричні параметри
Залежність ця - універсальна, тобто для будь-якого кута пересікання осей валів котків φ
При , як на рис 2,5 :
(11.3.6)
Для варіаторів швидкості, один з прикладів на рис.3 :
Отже, як видно з цих залежностей, існує діапазон регулювання швидкості
Д = Umax / Umin (11.3.9)
Є багато різних схем фрикційних варіаторів швидкості. Найбільш відомі з них описані в підручниках, з ними треба ознайомитись самостійно.
Серед них є так звані прості варіатори (без проміжних ланок між ведучою та веденою ланками - рис. 3)
Звичайно для простих варіаторів практично Д =3...4, для подвоєних Д = 12...16. Збільшення величини Д веде за собою зниження ККД і отже, потужності , що передається.
Величина необхідної сили притискання катків (розглянемо на прикладі рис.1) :
Умова роботи механізму
Fтер ≥ Ft (11.3.10)
Fтер = Кзч · Ft (11.3.11)
де Кзч - коефіцієнт запасу зчеплення; для силових передач (тобто тих, що призначені для передавання потужності) Кзч =1,25...1,50, а для кінематичних схем приладів - Кзч =3,0.
Оскільки Fтер = f · Fn (11.3.12)
то з урахуванням (11.3.11) одержимо
(11.3.13)
Зі схеми рис.1 очевидно, що по модулю
(11.3.14)
то
(11.3.15)
Ми знаємо з теоретичної механіки, ТММ, що :
, (11.3.16)
тоді
(11.3.17)
де ( момент обертання крутний момент)