- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
24.2 Розрахунки валів та осей
На практиці існує три види розрахунків валів. Це розрахунки на: міцність, жорсткість, коливання (вібростійкість)
Оскільки, як уже сказано, вісь - це окремий випадок вала, де Ткр=0, всі види розрахунків для осей аналогічні, але значно простіші. І тому далі розглядаємо розрахунок валів, як універсальний метод.
РОЗРАХУНОК ВАЛІВ НА МІЦНІСТЬ
З точки зору цього розрахунку розрізняють два види валів:
1. Навантажені тільки крутним моментом (трансмісійні вали, вертикальні вали гідромашин, центрифуг і т. ін.).
2. Навантажені спільно крутним і згинальним моментами (вали передач, корінні вали).
Обидві групи валів можуть бути розраховані на міцність по двох видах розрахунку:
на статичну міцність
на витривалість, на динамічність
РОЗРАХУНОК НА СТАТИЧНУ МІЦНІСТЬ
Вали першої групи (Tзг=0) розраховують на кручення
=Ткр/Wкр=Ткр/0,2 d≤[] , і діаметр вала (24.2.1)
d=√Ткр/0,2 [кр]
де Wкр-полярний момент опору поперечного перерізу вала
[τкр]=0,5 [σзг]
[σзг]- з табл. залежно від виду матеріалу, термообробки, концентрації локальних напружень.
Для сталевих валів
24.3 Вали другої групи розраховують на спільну дію крутного і згинального моментів (напруженнями стиску або розтягу, якщо такі є, нехтують).
Перш за все при такому розрахунку необхідно визначити величину зведеного моменту Текв. в небезпечному перерізі, а далі - діаметр для цього перерізу.
d=
Послідовність розрахунку
Складають розрахункову схему вала (статистично визначувальна балка, навантажена зосередженими зусиллями і моментами; точки прикладання цих сил і моментів приймаються посередині довжини елементу, який передає їх на вал).
Якщо зусилля, що діють на вал, розташовані не в одній площині (розташування векторів під кутом менше 30ْ вважається дією в одній площині, але це - рідко), одну й ту ж балку розглядають навантаженою окремо в двох взаємно перпендикулярних площинах (горизонтальна і вертикальна), розклавши зусилля на складові в цих площинах.
Реакції опор та згинальні моменти визначаються окремо для балки в кожній з площин, а далі їх геометрично підсумовують, будують епюри Тзг. окремо по площинах і сумарну.Розглянемо це на прикладі.
Розрахункова схема вала: косозубе циліндричне колесо і шків пасової передачі.Колова сила і зусилля на вал від пасової передачі Fnn розташовані в горизонтальній площині.
Визначають реакції опор:
Верт. пл.: ∑Твзг.А=0; RвВ=?
∑Твзг.В=0; RвА=?
Горизонт. пл.:
∑Тгзг=0 RгВ=?
∑Тгзг.В=0 RгА=?
Далі визначають згинальні моменти для обох площин в характерних точках і сумарні моменти.
Еквівалентний момент:
Для небезпечного перерізу визначають по Текв діаметр вала з рівняння міцності:
σекв =Текв/Wзг=Текв/0,1·d3≤[σзг]
4.
На основі отриманого діаметра вала в небезпечному перерізі попередньо конструюють вал.
24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
носить перевірний характер і полягає в тому, що для кожного характерного поперечного перерізу вала, небезпечного з точки зору концентрації локальних напружень, визначають коефіцієнт запасу і порівнюють його з допустимим.
Для нашого випадку, наприклад, перерізи 1-1, 2-2, 3-3: n1-1; n2-2; n3-3 :
де допустимий коефіцієнт запасу [n] - визначається табличним або диференціальним методом;
nσ - коефіцієнт запасу міцності на згин;
nτ - коефіцієнт запасу міцності на кручення;
Обидва визначаються по емпіричних формулах, які приводяться в навчальних посібниках
Закінчуючи питання розрахунку валів на міцність, відмітимо, що методом розрахунку вала на міцність для валів першої групи (тільки на кручення) користуються також у випадках:
а) згинальні моменти настільки порівняно незначні, що ними можна знехтувати;
б) попередній (прикидковий) розрахунок валів передач, корінних валів та інше для компоновки редуктора і т.п. В цьому разі [τкр] беруть заздалегідь заниженим. Наприклад, для сталевих валів [τкр]=20...30МПа