- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
Інтенсивне спрацювання робочих поверхонь зірочок внаслідок тертя ковзання потребує ретельного змащення, що для ланцюгової передачі організувати не легко, бо передача відкрита і громіздка, ланцюг - важкий.
Отже, змащення:
У відповідальних випадках - по можливості герметичний (або хоч як закритий) картер і тоді : а) при швидкості лінійній ланцюга Vл до 8 м/с - змащення безпереревним зануренням ланцюга в мастило на глибину не більше ширини пластини ланцюга; б) при Vл більше 8 м/с - циркуляційне змащення від насоса (занурювати не рекомендується, бо буде „буря в картері”)
Якщо картер відсутній, то періодичне змащення: а) Vл менше 8 м/с - консистентне внутрішньошарнірне (через кожні 120..180 годин) ланцюг занурюють в розріджене густе мастило (солідол, консталін); б) крапельне змащення.
При періодичній роботі передачі і Vл менше 4 м/с - змащення ручною маслянкою („гусак”) раз на 8 годин (на початку зміни).
Таким чином, довговічність ЛП залежить головним чином від виду матеріалу і термообробки її елементів (стійкість проти спрацювання). Всі елементи: пластини, валики, втулки, ролики, зірочки виготовляються з якісних конструкційних сталей середньовуглецевих або легованих типу:
Сталь 40, 45 , 40Х, 40ХН, 20ХН3А, 30ХН3А, 35ХГСА і т.п.
При цьому: пластини- термообробляються гартування, цементація, термообробка до твердості робочих поверхонь HRC≈ 40; зірочки до HRC≈ 45; валики, втулки та ролики до HRC≈ 55.
В тихохідних ЛП застосовують для виготовлення зірочок використовується сірий чавун, або модифіковані сірі чавуни, практикуються зубчасті вінці з пластмас. А також є ланцюги, де в середині сталевих втулок - пластмасові, які вільно провертаються по втулці та валику. Останні не змащують або слабо змащують.
23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
Оскільки зірочки можна розглядати як різновид зубчастих коліс (мають зубці), основні їх параметри - ділильний діаметр і крок зубців. Крок зубців і крок ланцюга тісно пов’язані і позначаються Р (Рз, Рл).
Позначимо кількість зубців зірочки через Z.
Рис. 5
З трикутника ОАВ (23.3.1)
звідки d=P/ Sin(π/z)
Для нового ланцюга Рл = Рз = Р.
По мірі спрацювання шарнірів ланцюга його крок Рл видовжується тобто Рл’=Р+∆Р (при цьому Рз=const).
Допустиме відносне видовження становить ∆Р/Р≤0,02...0,03. Вище - настає небезпека зіскакування ланцюга з зірочки. Ланки ланцюга розташовані на зірочці у вигляді сторін багатокутника і за один оберт зірочки ланцюг переміщається на величину периметра цього багатокутника.
Отже, лінійна швидкість ланцюга Vл= z·p·n/60 (аналог - V= π·d·n/60) бо замість πd тут zp, при цьому лінійна швидкість ланцюга є змінною. Доведемо це за допомогою рис. 6.
Рис.6
При переміщенні ланцюга проти годинникової стрілки кут-координата γ шарніру А змінюється від π/z до нуля (коли шарнір А буде на вертикальній осі симетрії),
γ= 0... π/z.
На рис. 6: Vз - колова швидкість ведучої зірочки;
V1 - миттєва швидкість руху ланцюга в даний момент;
V2 - миттєва швидкість підйому ланцюга на зірочці в той же момент.
V1= Vз*Cos γ, при γ=0о... πo/z
Отже, існує V1 min= VзCos π/z і V1 max= VзCos0о (Cos0о=1)
Отже, при ω1=const (кутова швидкість ведучої зірочки) Vл змінна і ω2≠const (кутова швидкість веденої зірочки).
Ця непостійність тим більша , чим більший крок Р і менше Z.
Коливання Vл і, отже , u - невеликі порівняно, а тому розрахунки ведуться по Vл сер за 1 оберт та uсер= ω1/ ω2=n1/n2=Z2/Z1.
Нерівномірність руху ланцюга, змінність U, удари ланок об зубці викликають при роботі ЛП динамічні навантаження, які тим більші, чим більші Vл і Р, менше Z.
Для швидкохідних ЛП треба вибирати якнайбільше Z1 і
якнайменше Р з точки зору динаміки, але при цьому міцність ланцюга на розрив буде тим нижчою (бо пластини і шарніри при малих кроках слабкіші).
Оптимальний варіант вибирають, користуючись досвідом експлуатації і конструювання ЛП, на цій основі складено таблиці.
Рекомендується U≤8 при цьому η=0,95...0,98.