- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
Це - фрикційне з’єднання, де необхідний нормальний тиск для створення сил тертя отримується затяганням болтів.
Такі з’єднання застосовуються для закріплення деталей на валах та інших стержнях круглого перерізу з частими переставленнями, можуть передавати навантаження у вигляді моментів обертальних або осьових зусиль. Не потребують шпонок, а тому їх можна ставити на будь-якій ділянці валу, під будь-яким кутом, не послаблюють валу шпонковим пазом. Можуть виконуватись з рознімною маточиною, або цілою з прорізом.
Недоліки з’єднання: великі габарити, виникнення дисбалансу, ненадійність в зв’язку з тертям, особливо при змінних навантаженнях
Після складання болти повинні бути затягнуті з достатньою силою . Під впливом цієї сили виникають реакційні сили,а після прикладання зовнішнього навантаження - сили тертя ковзання між маточиною та валом.Отже, болти працюють на розтяг. Тож, щоб визначитинарізки болта, треба вирахуватиодного болта.
Складемо рівняння рівноваги моментів відносно осі валу:
(3.1.5.1)
(3.1.5.2)
Звідси
(3.1.5.3)
але (3.1.5.4)
тобто (3.1.5.5)
де - сила тиску між маточиною та валом; по модулю дорівнює силі затягання групи болтів.
Отже, сила затягання одного болта
(3.1.5.6)
де - кількість болтів у групі
Рівняння міцності болта в небезпечному перерізі (болт поставлено з зазором):
, (3.1.5.7)
де 1,3 - коефіцієнт, що враховує дію крутного моменту на випадок підтягання їх в процесі роботи з’єднання (під навантаженням). Остаточно:
(3.1.5.8)
Таким чином, задача розрахунку групи болтів з умовою, що болти навантажені рівномірно, зводиться до визначення зусилля затягання одного болта та розрахунку його на міцність.
Лекція №4
4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
Цей випадок є найпоширенішим в інженерній практиці:
болтові з’єднання фланців трубопроводів;
болти кришок резервуарів з підвищеним тиском або апаратів: автоклави, трубчасті теплообмінники і т.п.;
болти кріплення станин, каркасів, рам, кронштейнів та ін. до залізобетонної основи.
Наш приклад - кришка резервуара.
Для кожного з названих вище таких з’єднань існують певні вимоги до зони стику: герметичність (резервуар, апарат та ін.), нерозкриття стику (станина, рама, кронштейн та ін.), щоб машина не відривалась.
В нашому прикладі розрахунок ведеться з умови герметичності (вона зберігається при умові нерозкриття стику)
На рис. 1: болти поставлено з зазором; q - підвищений тиск в резервуарі (апараті), він діє з однаковою силою в будь-якому напрямку. Оскільки болти поставлено з зазором, вони обов’язково попередньо затягнуті (напружене болтове з’єднання), і після подачі продукту в сосуд під тиском навантажуються постійною осьовою силою (зусилля від q намагається зірвати кришку).
Зусилля на кришку від q (зовнішнє навантаження на групу болтів)
(4.1.1)
Зусилля від на 1 болт:
(4.1.2)
де - кількість болтів у групі (припущення - болти навантажені рівномірно).
Від попереднього затягання болти розтягуються (в межах пружності,
за законом Р.Гука), і видовження болта (рис.2)
(4.1.3)
де - зусилля попереднього затягання болта, Н;
ℓ - довжина стержня болта, м;
- модуль подовжньої пружності (модуль I роду,модуль Юнга), МПа;
- площа поперечного перерізу болта, .
При цьому деталі (кришка, фланець і прокладка) будуть стиснуті тією ж силою групи болтів. Величина деформації стиску (в межах пружності за законом Р. Гука).
(4.1.4)
де - довжина деталей у напрямку вектора сили стискання (зусилля затягання), м;
- модуль пружності (Юнга) деталей, МПа;
- площа деталей у нормальному положенні до вектора сили затягання, .
Після прикладання зовнішнього навантаження болти ще більше видовжаться (, рис.2), а деталі - випрямляться (, рис.2), все це - під дією тепер уже сумарного зусилля.
З графіка рис.2: (4.1.5)
де - зусилля на болти з боку пружної сили стиснутих деталей;
- зусилля на болти з боку внутрішнього тиску продукту в апараті.
З графіка рис.2. добре видно, що зі зростанням (тобто), а, отже, ів цілому, складовабуде зменшуватись, а складова- збільшуватись.
Гранично при =сила=0 (рис.2). Це - розкриття стику, що недопустимо (втрата герметичності).і- змінні величини, їх визначати важко.
Аналітично з рис.2. (після перетворення - геометрія, тригонометрія)
рівняння (4.1.5) набуває виду:
(4.1.6)
де відношення - коефіцієнт основного навантаження, що показує, яка частина сили(від тиску продукту) йде на додаткове донавантаження (розтягнення) болта (решта цієї силийде на розкриття стику). З досвіду розрахунку, проектування і експлуатації таких з’єднань відомо:
Умовою нерозкриття стику буде .
Конкретно , (4.1.7)
де - коефіцієнт запасу затягання
залежно від величини .
Тоді з (4.1.6) розрахункове навантаження з урахуванням підкручування болтів:
(4.1.7)
Умова міцності:
(4.1.8)
Далі - підібрати стандартну нарізку за параметрами: ,, після цього стандартний болт.
На цьому ми будемо закінчувати підрозділ „Різбові з’єднання”.
Деякі загальні висновки:
1.Якщо болти поставлені в отворі з зазором - на міцність вони завжди розраховуються на розтяг ().
2.При імовірності підтягання болтів в процесі експлуатації з’єднання (при дії зовнішнього зусилля) завжди треба збільшувати розрахункову силу на 30% (коефіцієнт 1,3), щоб врахувати дію крутного моменту на стержень болта.